Рішення

від 26.11.2024 по справі 707/2887/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2887/24

2/707/1295/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

за участю секретаря судового засідання Швидкої І.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради про визнання права власності на 1/4 частку домоволодіння за набувальною давністю,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Полегенько О.В., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Будищенської сільської ради про визнання права власності на 1/4 частку домоволодіння за набувальною давністю.

Позов мотивує тим, що рішенням Придніпровськогорайонного судум.Черкаси від23серпня 2006р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 (колишнього чоловіка позивача) до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та виділено йому у власність будинок АДРЕСА_1 вартістю 66379 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власностіна 1/2 частину спільного майна подружжя та виділено їй у власність квартиру АДРЕСА_2 вартістю 118812 грн. та автомобіль марки «Рено» вартістю 77712 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 38413 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, сторони у справі звернулись з апеляційними скаргами, просили змінити вказане судове рішення. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

До нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися ОСОБА_3 - мати померлого та дочка померлого - ОСОБА_4 .

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучені до участі у розгляді справи як сторони замість померлого ОСОБА_2 .

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 03 травня 2012 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) відхилено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2006 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким:

- за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд АДРЕСА_1 ;

- за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як правонаступниками після смерті ОСОБА_2 визнано право власності по 1/4 частині домоволодіння з відповідними частинами надвірних споруд АДРЕСА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2012 року виправлено допущену в рішенні апеляційного суду Черкаської області від 03 травня 2012 року описку в прізвищі правонаступниці (правильним вважати ОСОБА_6 замість ОСОБА_4 ).

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав, наданому КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №36105516 від 03.11.2012 року право власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку зареєстровано:

- за ОСОБА_1 (позивач) 1/2 частка;

- за ОСОБА_6 - донька померлого ОСОБА_2 -1/4 частка.

Звернувшись з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , отримавши на підставі рішення суду право власності на 1/4 частину домоволодіння з відповідними частинами надвірних споруд, мати померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у встановленому законом порядку право власності не оформила, як результат - не набула.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції у Кіровоградській області від 20 травня 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 складено відповідний актовий запис № 11.

За зверненням представника позивача, було отримано витяг зі спадкового реєстру, згідно якого у Кіровоградській області, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, приватним нотаріусом Атласовою Н.П. було заведено спадкову справу №56185755, зареєстровану в спадковому реєстрі за №32-2014 від 12.06.2014 року, щодо спадкового майна, що відкрилося після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також міститься інформація про видане свідоцтво про право на спадщину за № 6980675 від 21.12.2020 року.

При цьому,відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майнавід 23.07.2024року за№ 387945785,сформованої приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ПарфеньонокТ.Є.,житловий будинокза адресою: АДРЕСА_1 ,на правіприватної власностіналежить:1/2частка -на підставірішення апеляційногосуду Черкаськоїобласті від03.05.2012року - ОСОБА_1 (позивачу);1/4 частка - на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року, ухвали суду від 18.10.2012 р. - ОСОБА_6 ; 1/2 частка - ОСОБА_2 (померлому чоловіку позивача).

З технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого на замовлення позивача Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 12.12.2005 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовані:

- житловий будинок під літ. «А-1». 1988 року побудови, загальною площею 113,8 м2, з яких житлова площа 77,6 м2, підсобна - 36,2 до складу якого входять: коридор площею 14,3 м2, кухня площею 13,5 м2, кімната площею 16,9 м2, кімната площею14,1 м2, кімната площею 13,5 м2, ванна площею 4,4 м2, коридор площею 3,1 м2; туалет площею 0,9 м2, мансарда, яка складається з двох житлових кімнат площею 25,9 м2 та 7,2 м2; прибудинкові споруди:

- літня кухня-сарай-гараж з прибудовою під літерою «Б.б»;

- теплиця під літерою «В»;

- погріб під літерою «Г»;

-вбиральня під літерою «Д»;

- огорожа під літерою «№1-3»;

- свердловина під літерою «№4»

Технічний паспорт (титульна сторінка) містить інформацію щодо власників домоволодіння: ОСОБА_2 1/4 частка на підставі свідоцтва про право власності від 28.10.1991 р.; ОСОБА_1 1/2 частка - на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 р.; ОСОБА_6 1/4 частка - на підставі ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.10.2012 р.

Згідно довідки виконавчого комітету Будищенської сільської ради за №142 від 12 липня 2024 року за підписом старости Свидівоцького старостинського округу, позивач ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та постійно проживає відкрито та прозоро з 1980 року в АДРЕСА_1 у власному домоволодінні, нікуди не виїжджала та не залишала власного домогосподарства.

З 2007 року, після смерті колишнього чоловіка - ОСОБА_2 , позивач не тільки постійно проживає у зазначеному домоволодінні, а й утримує його в належному стані за власний кошт, здійснює поточні ремонти, сплачує комунальні та інші передбачені законом платежі.

Після 2012 року ніхто з родичів (спадкоємців) ОСОБА_2 за місцем знаходження домоволодіння не приїздив, жодного інтересу до спадкового майна не виявляв, про право власності на 1/4 частину домоволодіння не заявляв, що свідчить, серед іншого, про відсутність інтересу до цього майна.

Долучені до позовної заяви письмові докази свідчать про те, що позивач фактично володіє 1/2 частиною у спірному будинку, в тому числі більше десяти років відкрито та безперервно - 1/4 частиною, яка належала померлому колишньому чоловікові - ОСОБА_2 , яку після його смерті прийняла, як спадкове майно, його мати - ОСОБА_3 , але право власності у встановленому законом порядку не оформила.

Також відсутні докази, які б свідчили про недобросовісне заволодіння позивачем 1/4 частиною домоволодіння.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до рішення Будищенської сільської ради від 16.11.2020 р. № 1-6/VIII, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» від 06.05.2020 № 541-р розпочато процедуру реорганізації Свидівоцької сільської ради шляхом приєднання до Будищенської сільської ради.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.08.2022 Свидівоцька сільська рада перебуває в стані припинення.

З огляду на зазначене, Будищенську сільську раду визначено в статусі відповідача, як фактичного представника територіальної громади с. Свидівок на території якого знаходиться спірне домоволодіння.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просить суд, задовольнити позовні вимоги, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку набувальної давності на 1/4 частку житлового будинку під літ. «А-1» 1988 року побудови, загальною площею 113,8 м2, з яких житлова площа 77,6 м2, підсобна - 36,2 м2, до складу якого входять: коридор площею 14,3 м2, кухня площею 13,5 м2, кімната площею 16,9 м2, кімната площею14,1 м2, кімната площею 13,5 м2, ванна площею 4,4 м2, коридор площею 3,1 м2, туалет площею 0,9 м2, мансарда, яка складається з двох житлових кімнат площею 25,9 м2 та 7,2 м2 та на господарські будівлі та споруди. а саме: літню кухню-сарай-гараж з прибудовою під літерою «Б. б», теплицю під літерою «В», погріб під літерою «Г», вбиральню під літерою «Д»; огорожу під літерою «№1-3», свердловину під літерою «№4», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.10.2024 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідач Будищенська сільська рада правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалась, хоча про час та дату слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції уповноваженій особі 29.10.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, що рішенням Придніпровськогорайонного судум.Черкаси від23серпня 2006р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та виділено йому у власність будинок АДРЕСА_1 вартістю 66379 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власностіна 1/2 частину спільного майна подружжя та виділено їй у власність квартиру АДРЕСА_2 вартістю 118812 грн. та автомобіль марки «Рено» вартістю 77712 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 38413 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30.05.2007 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучені до участі у розгляді справи як сторона замість померлого ОСОБА_2 .

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 03 травня 2012 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 (правонаступниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 серпня 2006 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким:

- за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд АДРЕСА_1 ;

- за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як правонаступниками після смерті ОСОБА_2 визнано право власності по 1/4 частині домоволодіння з відповідними частинами надвірних споруд АДРЕСА_1 .

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 жовтня 2012 року виправлено допущену в рішенні апеляційного суду Черкаської області від 03 травня 2012 року описку в прізвищі правонаступниці (правильним вважати ОСОБА_6 замість ОСОБА_4 ).

Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав від 03.11.2012 року № 36105516, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року, за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 1/4 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року та ухвали від 18.10.2012 року Апеляційного суду Черкаської області про виправлення описки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.05.2014 року, виданого повторно.

З витягу зі спадкового реєстру № 77738737 від 23.07.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Атласовою Н.П. 12.06.2014 року заведено спадкову справу № 32-2014 та видано свідоцтво про право на спадщину 21.12.2020 року за № 390 у спадковому реєстрі № НМН 246260.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.07.2024 року за № 387945785, яку сформовано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парфеньонок Т.Є., житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить:

-1/2частка -на підставірішення апеляційногосуду Черкаськоїобласті від03.05.2012року - ОСОБА_1 ; 1/4 частка - на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року, ухвали суду від 18.10.2012 р. - ОСОБА_6 ; 1/4 частка - ОСОБА_2 .

З технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 12.12.2005 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 розташовані:

- житловий будинок під літ. «А-1». 1988 року побудови, загальною площею 113,8 м2, з яких житлова площа 77,6 м2, підсобна - 36,2 до складу якого входять: коридор площею 14,3 м2, кухня площею 13,5 м2, кімната площею 16,9 м2, кімната площею14,1 м2, кімната площею 13,5 м2, ванна площею 4,4 м2, коридор площею 3,1 м2; туалет площею 0,9 м2, мансарда, яка складається з двох житлових кімнат площею 25,9 м2 та 7,2 м2; прибудинкові споруди: літня кухня-сарай-гараж з прибудовою під літерою «Б.б»; теплиця під літерою «В»; погріб під літерою «Г»; вбиральня під літерою «Д»; огорожа під літерою «№1-3»;свердловина під літерою «№4».

Технічний паспорт (титульна сторінка) містить інформацію щодо власників домоволодіння: ОСОБА_2 1/4 частка - на підставі Свідоцтва про право власності від 28.10.1991 р.; ОСОБА_1 1/2 частка - на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 р.; ОСОБА_6 1/4 частка - на підставі ухвали апеляційного суду Черкаської області від 18.10.2012 р.

У довідці виконавчого комітету Будищенської сільської ради за №142 від 12 липня 2024 року вказано, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно зареєстрована та постійно проживає відкрито та прозоро з 1980 року в АДРЕСА_1 у власному домоволодінні, нікуди не виїжджала та не залишала власного домогосподарства. Довідка видана на підставі погосподарської книги Будищенської сільської ради № 6 с. Свидівок за 2021-2026 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , акта обстеження депутата від 11.07.2024 року.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, існує нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року належить на праві власності позивачу, 1/4 частина якого згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року, ухвали Апеляційного суду Черкаської області 18.10.2012 року належить на праві власності ОСОБА_6 , 1/4 частина якого згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.05.2012 року належить на праві власності ОСОБА_7 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла та не оформила за собою вказане право власності.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

У пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Позивач вказує, що з 2007 року, після смерті колишнього чоловіка - ОСОБА_2 , вона не тільки постійно проживає у зазначеному домоволодінні, а й утримує його в належному стані за власний кошт, здійснює поточні ремонти, сплачує комунальні та інші передбачені законом платежі. Після 2012 року ніхто з родичів (спадкоємців) ОСОБА_2 за місцем знаходження домоволодіння не приїздив, жодного інтересу до спадкового майна не виявляв, про право власності на 1/4 частину домоволодіння не заявляв, що свідчить, серед іншого, про відсутність інтересу до цього майна. Тобто, вона фактично володіє 1/2 частиною у спірному будинку, в тому числі більше десяти років відкрито та безперервно - 1/4 частиною, яка належала померлому колишньому чоловікові - ОСОБА_2 , яку після його смерті прийняла, як спадкове майно, його мати - ОСОБА_3 , але право власності у встановленому законом порядку не оформила.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи зміст вимог ст. 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Висновок Верховного суду України від 01.11.2017 справа №569/150/16-ц.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником;

- володіння повинно бути відкритим, тобто особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;

- володіння повинно бути безперервним, тобто воно не повинно перериватися протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду від 28 березня 2019 року справа № 215/5451/16-ц.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного законодавства і цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення добросовісність поведінки заявника на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Такий висновок міститься у рішенні Верховного Суду у справі № 206/1441/17 від 03.04.2019. Подібний висновок міститься у рішенні Верховного Суду, справі № 703/6177/15-ц від 06 червня 2018 року.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Такий висновок міститься у рішеннях Верховного Суду у справах: № 199/9518/15-ц від 07.05.2018; № 307/51/17 від 10.05.2018 та № 296/6949/17 від 19.09.2018.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що позивач на момент початку володіння майном, а саме 1/4 частиною домоволодіння по АДРЕСА_1 , була цілком і повністю обізнана відносно того, що власником цієї частини домоволодіння, на яке позивач просить визнати за собою право власності за набувальною давністю, є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак право власності за собою не зареєструвала у встановленому законом порядку.

Крім того, позивач протягом усього часу проживання у будинку достеменно знала хто є власником 1/4 частини домоволодіння.

Отже, суд вважає, що не можна вважати добросовісним володіння позивачем 1/4 частиною домоволодіння, щодо якого позивачу достеменно протягом усього часу володіння було відомо хто є його власником.

Отже, позивачу було відомо про власника домоволодіння. Тобто всі умови набуття права власності саме за набувальною давністю відсутні, зокрема добросовісність. Тривалий час відкрите володіння не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог з підстав передбачених статтею 344 ЦК України, тому у суду відсутні передбачені законом підстави для визнання за позивачем в судовому порядку права власності на нерухоме майно частину домоволодіння на підставі статті 344 ЦК України.

Разом з цим, суд зазначає, що позивачем у якості відповідача визначено Будищенську сільську раду, посилаючись на те, що у разі якщо попередній власник не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, однак з витягу із спадкового реєстру, долученого позивачем до позовної заяви вбачається, що після смерті ОСОБА_7 приватним нотаріусом Атласовою Н.П. 12.06.2014 року заведено спадкову справу № 32-2014 та видано свідоцтво про право на спадщину 21.12.2020 року за № 390 у спадковому реєстрі № НМН 246260. Отже, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки спадкоємців ОСОБА_3 , за якою визнано право власності на 1/4 частину спірного домоволодіння. Окрім того, власником ще 1/4 частини домоволодіння є ОСОБА_6 , а тому на думку суду, позов заявлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, у позові належить відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю позивачем всіх обставин, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю.

Отже позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 доБудищенської сільськоїради провизнання прававласності на1/4частку домоволодінняза набувальноюдавністю відмовити повністю.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня складення судового рішення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Морозов