Рішення

від 20.11.2024 по справі 754/12495/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5796/24

Справа №754/12495/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме встановити систематичні побачення щотижня в неділю та понеділок з 08:00 по 20:00.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано в судовому порядку. Сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ОСОБА_2 . Сторони домовились, що син буде проводити з позивачем час щотижня в неділю та понеділок з 08:00 по 20:00. Проте відповідачка почала чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з сином, а саме не відповідає на дзвінки та смс.

Позиція сторони відповідача

Відповідачка у письмових поясненнях просить суд частково задовольнити позовні вимоги, а саме, щоб батько бачився з дитиною в неділю з 10:00 до 12:00 в присутності матері.

Відповідачка зазначає, що під час зустрічей позивач постійно негативно висловлюється в бік відповідачки, погрожує судом, а до сина не ставиться ввічливо, на зауваження реагує гнівно.

Відповідачка вказує, що дитина має режим дня і якщо цей режим порушити, то син буде погано себе почувати, нервувати та плакати. Син ще маленький, а тому відповідачка відпускати дитину саму з батьком категорично не погоджується.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Залучено Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.Зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду оригінал письмового висновку щодо розв`язання спору.

01 жовтня 2024 року від відповідачки надійшли письмові пояснення.

14 листопада 2024 року від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи. До заяви додано висновок щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною № 102-4807 від 14.11.2024.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті. Заперечень щодо проведення розгляду справи по суті 20.11.2024 від учасників не надійшло.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити; відповідачка не заперечувала щодо часткового задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у справі № 754/11809/23.

Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.07.2022.

У висновку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною № 102-4807 від 14.11.2024 зазначається, що дитина проживає разом з матір`ю, ОСОБА_2 , в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб проведено обстеження житлово-побутових умов проживання. З`ясовано, що умови для проживання та виховання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені. Малолітня дитина дошкільний навчальний заклад не відвідує, перебуває на домашньому вихованні.

Дитина здорова, хронічних захворювань не має, на «Д» обліку у вузьких спеціалістів не перебуває. Про стан здоров`я дитини турбується мати. До лікаря за медичною допомогою і на прийом приходить мати. Мати завжди дотримується необхідного догляду за дитиною і завжди виконує вказівки лікаря.

Батько дитини, ОСОБА_1 , фактично проживає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації спільно з фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб, було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання та з`ясовано, що санітарно-гігієнічний стан у квартирі дотримано, в квартирі чисто, умови проживання задовільні. В квартирі наявні необхідні меблі, побутова техніка. Умови для проживання дитини створені.

Мати дитини, ОСОБА_2 , повідомила, що не перешкоджає батьку бачитися з сином, не заперечує проти їх зустрічей.

У вказаному висновку Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батьку, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : щотижня в неділю та щотижня в понеділок з 09.00 год до 12.00 год в присутності матері. Зустрічі проводити враховуючи інтереси, стан здоров`я та бажання дитини.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

Частиною першою, другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, охоплює і зв`язки між батьками та дітьми. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04, § 54) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13 (провадження № 61-37709св18) вказано, що «при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 727/3856/18 (провадження № 61-5323св19) вказано, що «вирішуючи спори у цій категорії справ, суд має враховувати низку чинників: ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я. Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Верховний Суд зауважує, що першочергове значення під час ухвалення рішення суд надає інтересам дитини, враховуючи її думку».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини відповідну заяву. Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його до органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

У висновку щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною № 104-4807 від 14.11.2024 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батьку, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : щотижня в неділю та щотижня в понеділок з 09.00 год до 12.00 год в присутності матері. Зустрічі проводити враховуючи інтереси, стан здоров`я та бажання дитини.

Суд в цілому погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною. Однак в частині визначення часу спілкування, враховуючи вік та інтереси дитини, а також її розпорядок дня (дитина прокидається переважно з 8 по 9 години ранку), а тому суд вважає за доцільне встановлення такого графіка спілкування батька з дитиною: щотижня в неділю та щотижня в понеділок з 10:00 год до 12:00 год в присутності матері; зустрічі проводити враховуючи інтереси, стан здоров`я та бажання дитини.

Таким чином вимоги позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 136, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення такого графіка спілкування батька з дитиною:

-щотижня в неділю та щотижня в понеділок з 10:00 год до 12:00 год в присутності матері.

Зустрічі проводити враховуючи інтереси, стан здоров`я та бажання дитини.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501695, місце знаходження: м. Київ, пр. Червоної Калини, 21-Г.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2024.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК