Ухвала

від 26.11.2024 по справі 308/9918/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9918/16-ц

У Х В А Л А

про розгляд клопотань про залишення позовної заяви без розгляду

26 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі - Майор Ю.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород цивільнусправу запозовом керівникаУжгородської місцевоїпрокуратури Д.Кириленко правонаступникомякого єУжгородська окружнапрокуратура доУжгородської міськоїради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування в частині рішень Ужгородської міської ради, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженніУжгородського міськрайонногосуду перебуваєсправа запозовом керівникаУжгородської місцевоїпрокуратури Д.Кириленко правонаступникомякого єУжгородська окружнапрокуратура доУжгородської міськоїради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування в частині рішень Ужгородської міської ради, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.

Представником Ужгородської міської ради 25.03.2021 року подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у звязку з відсутністю повноважень прокурора для звернення до суду з даним позовом .

Клопотання обгрунтовує тим, що згідно п.3 ч.1 статті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

У частині третій статті 23Закону України«Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

В клопотанні зазначено, що аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У частині четвертійстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, лише у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статі131-1 Конституції України.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Вважає, що позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржувані рішення, Ужгородська міська рада допустила порушення земельного законодавства при реалізації своїх повноважень на розпорядження землями комунальної власності.

Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що міська рада, виконуючи функції розпорядника земель, приймала рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо оспорюваної земельної ділянки, такі рішення позивач вважає такими, що не відповідають вимогамЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права та інтереси.

Перевіряючи повноваження прокурора на звернення з даними вимогами до суду як позивача, судом встановлено, що спірна земельна не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом контролю за реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, що виключає можливість звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі в інтересах даного органу.

Вказує, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

З огляду на викладене просив суд позовну заяву залишити без розгляду.

26.02.2021року досуду надійшло клопотаннявід представникавідповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з відсутністю повноважень прокурора для звернення до суду з даним позовом , яке мотивовано наступними обставинами.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які обгрунтовують в чому полягає порушення інтересів держави при розпорядженні землями комунальної власності та прокурором, при зазначенні органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Ужгородську міську раду залучено в якості відповідача, при цьому відсутні відомості (докази) про те, що прокурор звернувся до суду на захист прав територіальної громади м. Ужгород.

Вказує, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що міська рада, виконуючи функції розпорядника земель, приймала рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо оспорюваної земельної ділянки, такі рішення позивач вважає такими, що не відповідають вимогамЗакону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права та інтереси.

З огляду на викладене просив суд позовну заяву залишити без розгляду.

Позиція сторін.

Представник позивача Ужгородської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи. Подав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотань за відсутності представника прокуратури. Проти задоволення клопотань про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, зазначив, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва у вказаній справі.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомлені про дату час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомлена про дату час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань представника Ужгородської міської ради та представника відповідача ОСОБА_1 БойкоБ. про залишення позову без розгляду, суд приходить до наступного висновку.

У випадку відсутності уповноваженого органу або відсутністю у нього повноважень (обов`язку) щодо звернення до суду з позовними заявами певної категорії, позивачем у справі є саме прокурор, а не конкретна особа чи орган (суб`єкт владних повноважень, який створений безпосередньо державою для реалізації своїх функцій у відповідних сферах), оскільки законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави.

Так, відповідно до норм ЗК України та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції:

функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

У розглядуваній справі спірна з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до прийняття Ужгородською міською радою оспорюваного рішення належала до земель комунальної власності, не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр у цьому разі не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист відповідного права власності.

При цьому Держгеокадастр не наділений повноваженнями власника на звернення до суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі фізичній особі, для будівництва та обслуговування житлового будинку земельної ділянки комунальної власності.

Також Верховний Суд у постанові від 10.05.2022 у справі № 308/8384/21 зазначив, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацом третім і червертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосувується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать повноваження з такого захисту.

Іншими словами прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежним чином їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

В позовній заяві прокурор навів обґрунтування, чому він звертається до суду самостійно, як позивач, та вказав, що орган, який би міг представляти інтереси територіальної громади м. Ужгорода відсутній.

Прокурор стверджуючи, що Держгеокадастр не має повноважень на пред`явлення позовів про скасування незаконних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, Ужгородська міська рада неналежним чином здійснює захист інтересів територіальної громади міста та сама порушила вимоги закону, а оспорене рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів міської ради, визначив відповідним чином підстави для свого представництва інтересів держави в якості самостійного позивача.

Пред`являючи позов прокурор не вказував на те, що Держгеокадастр не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави в спірних відносинах, а лише виходив із того, що цей орган виконавчої влади не наділений повноваженнями на пред`явлення позову, з яким він звернувся.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11червня 2024 року справа №925/1133/18 вказується, що процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування .

У цій справі Ужгородська міська рада, здійснюючи право розпорядження землею в межах територіальної громади, є учасником цивільних правовідносин .

Суд зауважує, що прокурор оскаржує рішення Ужгородської міської ради, саме тому визначив останню відповідачем.

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі N 483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі N 633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі N 607/15052/16-ц, пункт 8.12).

У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

У правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр України та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).

До аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду , який викладено у постанові від 11червня 2024 року справа №925/1133/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11червня 2024 року справа №925/1133/18 вказується, що узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду висновує, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Отже, прокурор, пред`явивши позов до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на виконання вимог статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви обґрунтував підставу самостійного звернення із позовом до суду і таким чином виконав вимоги ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11червня 2024 року справа №925/1133/18, дослідивши матеріали справи в межах заявлених клопотань представника Ужгородської міської ради та представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про відмову у їх задовленні.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 258,260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань представника Ужгородської міської ради та представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца