Ухвала

від 15.11.2024 по справі 760/29172/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/29172/24

Провадження №2-з/760/354/24

У Х В А Л А

про повернення заяви

15 листопада 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мотрук М.Ю. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «Свеа Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що зареєстрований у реєстрі за №33654, яким звернуто стягнення на кошти ОСОБА_1 на загальну суму 27927,24 грн.

Одночасно із пред`явлення позову до суду, представником ОСОБА_1 - адвокатом Мотруком М.Ю. подано також заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову, а саме до набрання судовим рішенням по справі законної сили, зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. від 7 жовтня 2021 року за №33654 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості у сумі 27927,24 грн, у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 листопада 2024 року заяву було розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення доказів або позову встановлено ставку судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року становить 605,60 грн.

Однак, до заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 605,60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Натомість заявником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 Закону України про судовий збір», оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

На підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору позивачем надано копію посвідчення НОМЕР_1.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 року у справі № 567/79/23 не встановила об`єктивних причин відступу від такого правового висновку.

Як установлено судом, предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто справа не пов`язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій.

А тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявнику, оскільки її подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.151, 153, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова