Ухвала

від 25.11.2024 по справі 761/33436/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33436/24

Провадження № 2-з/761/624/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Левицька Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 761/33436/24 за позовом ОСОБА_1 до Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України про визнання бездіяльності щодо розгляду заяви від 04.07.2024 року про зміну терміну його навчання в докторантурі протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України про визнання бездіяльності щодо розгляду заяви від 04.07.2024 року про зміну терміну його навчання в докторантурі протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У своїй позовній заяві позивач вказує, що між ОСОБА_1 /позивач/ та Інститутом держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України /відповідач/ був укладений контракт про підготовку докторанта на умовах відшкодування витрат за навчання від 01.12.2022 року № 126/80 терміном у два роки з 01.12.2022 року.

04 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, зіславшись на п. 2.3.7. цього Контракту, просив винести на розгляд Вченої ради Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України питання про встановлення терміну його навчання в докторантурі три роки з відповідною зміною умов Контракту.

Як зазначено позивачем, відповідач на заяву позивача у визначений законом термін відповіді не надав і на день звернення позивача до суду не виніс на розгляд Вченої ради Інституту вказане питання, у зв`язку з чим позивачем було подано до суду цей позов.

Також заявник зазначає, що відповідач умисно затягує термін розгляду заяви позивача та судовий розгляд справи по суті, оскільки дія контракту, укладеного між ОСОБА_1 /позивач/ та Інститутом держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України /відповідач/ про підготовку докторанта на умовах відшкодування витрат за навчання, закінчиться 01.12.2024 року, у зв`язку з чим відповідачу не буде необхідності виконувати умови контракту та вносити до нього зміни, а також задовольняти його заяву від 04.07.2024 року.

18 листопада 2024 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві видавати наказ про відрахування позивача з докторантури Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України у зв`язку із закінченням терміну дії контракту про підготовку докторанта від 01.12.2022 року № 126/80 - до прийняття відповідачем рішення по суті його заяви про зміну вказаного терміну.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 761/33436/24 було повернуто заявнику у зв`язку з тим, що останнім не було вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а також до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

21 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва, розглянувши вказану цивільну справу, закінчивши судовий розгляд, після судових дебатів, вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Позивачем повторно 21 листопада 2024 року о 16 год. 55 хв. під час перебування суду у нарадчій кімнаті через канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві видавати наказ про відрахування позивача з докторантури Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України у зв`язку із закінченням терміну дії контракту про підготовку докторанта від 01.12.2022 року № 126/80 - до прийняття відповідачем рішення по суті його заяви.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача.

22 листопада 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва оголошено рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 05417130, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4) про визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 04.07.2024 року про зміну терміну його навчання в докторантурі протиправною і такою, що порушує його права та зобов`язання Інститут держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України розглянути на засіданні Вченої ради Інституту питання про встановлення ОСОБА_1 терміну навчання в докторантурі три роки з відповідною зміною умов контракту № 126/80 від 01.12.2022 року згідно з його заявою - відмовлено.

Положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, враховуючи зазначені вимоги закону, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову, зазначені у заяві ОСОБА_1 , є за змістом тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, а також з урахуванням ухваленого судом рішення по зазначеній вище цивільній справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відмовити останньому у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 761/33436/24 за позовом ОСОБА_1 до Інституту держави і права імені В.М.Корецького Національної академії наук України про визнання бездіяльності щодо розгляду заяви від 04.07.2024 року про зміну терміну його навчання в докторантурі протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: