Рішення

від 25.11.2024 по справі 638/17955/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/17955/24

Провадження № 2/638/6273/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря Дрозденко К.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Представник Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором№ 98630114000 урозмірі 44166,00грн.. Свої вимогиобґрунтовує тим,що 28.01.2022року міжАкціонерним товариством«УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладенодоговір пронадання споживчогокредиту зможливістю відкриттякарткового рахунку№ НОМЕР_1 ,відповідно доумов якоговідповідачу булонадано споживчийкредит урозмірі 41643,86грн,а відповідачзобов`язавсяповернути кредит,плату закредит,інші платежі.Банк своїзобов`язанняза кредитнимдоговором виконавв повномуобсязі,а саменадав відповідачугрошові коштив обсязіта устрок визначенимиумовами договору.У порушенняположень договорута вимогст.ст.509,526,1054ЦК України,відповідач користуючиськоштами наданимийому банкомне виконавсвоєчасно тау повномуобсязі своїзобов`язання-не вносивплатежі,передбачені умовамидоговору,на поверненняотриманих коштів,також сплатупроцентів закористування кредитом.У зв`язкуз відсутністюздійснення платежівна виконанняумов договоруу відповідачаутворилася заборгованістьза вищезазначенимдоговором.15.04.2024року АТ«УКРСИББАНК» таТОВ «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал»,керуючись главою47ЦК України,уклали договірФакторингу №265.Згідно вищевказаногодоговору,та увідповідності дост.512ЦК України,ТОВ «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал»набуло статусунового кредитората отрималоправо грошовоївимоги повідношенню доосіб,які являлисьборжниками АТ«УКРСИББАНК»,включно ідо ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №98630114000від 28.01.2022.Отже,всупереч умовкредитного договорувідповідач тривалийчас своєчасноне вноситьплатежів наповернення кредиту,що суттєвопорушує взятіна себедоговірні зобов`язання.У зв`язкуз чимТОВ «ФінансоваКомпанія «Кредит-Капітал»вимушене звернутисьіз данимпозовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості усудовому порядкуз метоюзахисту тапоновлення порушенихправ,а самеповернення кредитнихкоштів,відсотків таштрафів узв`язкуіз неналежнимвиконанням позичальникомзобов`язанняза кредитнимдоговором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 166,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 39 842,86 грн; заборгованість за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за комісією - 4323,14грн. Також просив стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

У відповідності до ст. 178ЦПКУкраїни відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідачеві направлялась ухвала суду, копія позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість поштове відправлення повернулось до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", іншої адреси відповідач суду не повідомив.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).

Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Повернення листа за закінченням терміну зберігання свідчить про належне повідомлення відповідача й у третейському процесі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20).

Таким чином Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Також Верховний Суд в окремій ухвалі від 23.01.2019 зазначив, що «ані Закон про поштовий зв`язок, ані Правила надання послуг поштового зв`язку не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», яка засвідчується підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення».

Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як визначено ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відзиву або клопотань з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

28 січня 2022 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 . За умовами договору банку надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил споживчого кредитування позичальників банку. Сума кредиту за договором становить: в сумі 41643,86 грн. Кредит надається для особистих потреб в сумі 41593,86 грн шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ "ЦЕТЕХНО", (далі- Отримувач 1), ідентифікаційний код юридичної особи / ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_2 , на рахунок Отримувача 1 № НОМЕР_3 , відкритий в ПАТ "АЛЬФА-БАНК"; в сумі 50,00 грн на оплату щомісячної комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за Договором, шляхом зарахування на рахунок банку суми комісії за надання довідки про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями з позичкового рахунку Позичальника. Ціна товару складає 41593,86 грн. Розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 0 грн. Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється на рахунок № НОМЕР_4 . Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 25.02.2024. Розмір ануїтетного платежу становить 1716 грн з моменту укладення договору до 25.01.2024. З 26.01.2024 ануїтетного платежу становить 2784,24 грн. Ануїтетний платіж повинен сплачуватися щомісячно до 25 числа згідно графіку платежів. Процентна ставка за договором становить 0.00001% річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7.00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.

Указаний договірпідписаний відповідачем,також відповідачемпідписані Додаток№1до договору,графік платежів.Також,умови договорувстановлено строккредитування 25 місяців та останній платіж, згідно узгодженого графіку, має бути сплачений до 26.02.2024.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно дост.640ЦК Українидоговір єукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластидоговір,відповіді проприйняття цієїпропозиції.Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст.642 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.

Суд виходить з презумпції правомірності та чинності правочину у формі кредитного договору, який підписаний відповідачем, а відтак приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шлях власноруч проставлено підпису в договорі про надання споживчого кредиту, додатку до нього.

Згідно виписки по рахунку відповідача 28.01.2022 банком зараховано кошти у розмірі, визначеному кредитним договором. Таким чином, АТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання за договором виконав про що свідчить виписка по рахунку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідач не виконував умови договору в розмірах і строках визначених умовами договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 44 166,00 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідачем суду не надано доказів виконання умов договору у повному обсязі, зокрема сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору на наданий суду відповідає вимогам закону та договору.

15 квітня 2024 року між АТ «Укрсиббанк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №265.

Згідно п. 2.1 вказаного договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. За домовленістю сторін та згідно ч.1 ст.1084 ЦК України фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права вимоги.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Згідно п. 4.1 вказаного договору факторингу, право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнту фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлення прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги (Додаток №2 до цього договору).

Відповідно до п. 4.2 зазначеного договору факторингу, після підписання акту приймання-передачі права вимоги клієнт втрачає права на будь-які платежі боржників в оплату їх заборгованостей за первинними договорами, за якими право вимоги перейшло до фактора. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

15 квітня 2024 року клієнтом АТ «Укрсиббанк» та фактором - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передач Права Вимоги, згідно якого, на виконання Договору факторингу № 265 від 15 квітня 2024 року, клієнт передає (відступає) фактору права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та Реєстром Боржників від 15 квітня 2024 року, що є додатком до Договору факторингу №265 від 15 квітня 2024 року. Клієнт та фактор підтверджують, що відступлення прав вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту приймання-передачі, як передбачено договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 265 від 15 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98630114000 від 28.01.2022.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.

Згідно пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до грошових зобов`язань по кредитному договору укладеному зі ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором № 98630114000 від 28.01.2022, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 39842,86 грн, а відтак дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення комісії у розмірі 4323,14 грн суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Велика Палат Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року по справі №363/1834/17 зазначила наступне.

16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон № 3795-VI. Згідно з абзацом дев`ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною». Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, коли набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно з останнім текст статті 11 Закону № 1023-XII виклали у новій редакції, що не передбачала нікчемності зазначених умов договору, а звужувала дію Закону № 1023-XII до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII.

Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі N 583/3343/19 (провадження N 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі N 361/392/20 (провадження N 61-16470св20), та зазначає, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Умовами кредитного договору визначено розмір комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту з подальшим інформуванням про стан розрахунків, додатком до договору визначено щомісячну комісію за управління кредитом, комісію за управління кредитом при здійсненні переплати, комісію за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати.

Таким чином, позивач не роз`яснив за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення комісії за обслуговування кредиту є несправедливими тому умови договору в частині нарахування комісії є нікчемними, а відтак позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 4 323,14 грн не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, позовні вимоги задоволено частково у розмірі 39 842,86 грн., а відтак з урахуваннямрозміру задоволених вимог відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають судові витрати за подачу позову в сумі 2185 грн. 29 коп.

Керуючись ст. 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути зі ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», заборгованість за кредитним договором у розмірі 39842 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 86 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», судові витрати у розмірі 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п`ять) грн. 29 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 4 323,14 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 3-й поверх;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя М.Є. Шамраєв