Ухвала

від 26.11.2024 по справі 641/346/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/1103/2024 Справа № 641/346/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Робочої М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, поновлення права на приватизацію,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якій просить визнати незаконним та скасувати розпорядження відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради від 19 березня 2007 року № 6147, в частині передачі квартири за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 19 березня 2007 року, в частині передачі квартири за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); поновити право ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на приватизацію державного житлового фонду (приватизацію).

Ухвалою Комінтернівського районногосуду м.Харкова від30.01.2024року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Крім того ухвалою Комінтернівського районногосуду м.Харкова від28.05.2024року закрито підготовче провадження усправі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, поновлення права на приватизацію, та призначено в судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день,час тамісце розглядусправи повідомленийналежним чином,про причининеявки судуне повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Крім того, в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу відповідно до яких на адресу позивача, яка зазначена ним в позовній заяві, направлялися судові виклики, зокрема, на 19.06.2024 року на 15 год. 00 хв., на 03.09.2024 року на 11 год. 00 хв., на 22.10.2024 року на 13 год. 30 хв., на 26.11.2024 року на 12 год. 30 хв. та вказані виклики позивач не отримував, поштові відправлення повернулися до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

До судового засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання судової повістки до її електронного кабінету системи «Електронний суд», також в судові засіданя призначені на 19.06.2024 року на 15 год. 00 хв., на 03.09.2024 року на 11 год. 00 хв., на 22.10.2024 року на 13 год. 30 хв. судові повістки були направлені до електронного кабінету адвоката системи «Електронний суд». Про причини неявки суду не повідомила. Заяви пророзгляд справиза їївідсутності неподала.

Представник відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До судового засідання треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до статей 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 цього Кодексу.

За змістом статей 43, 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до положень ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною другою статті 223ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, до суду не з`являються, їх неявка у судове засідання є повторною, заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника до суду не надходила, суд зазначає, що фактично з 19.06.2024 року позивач не цікавиться розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Крім того, суд зауважує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, поновлення права на приватизацію - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -М. Ю. Онупко