Ухвала

від 26.11.2024 по справі 518/162/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

26.11.2024 Справа №: 518/162/23 Провадження № 1-в/518/44/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду подання Березівського РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про вирішення питання звільнення від покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженої вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 01.03.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вікторівка, Ширяївського району Одеської області, громадянки України, яка проживає за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на два роки, за діяння, караність якого усунена Законом України від 18.07.2024 року №3886-IX«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд надійшло подання Березівського РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області про звільнення від призначеного судом покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 01.03.2023 року вироком Ширяївського районного суду Одеської області, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Представник Березівського РС №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області надала заяву, відповідно до якої подання підтримала та просила розглянути без її участі.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання.

Засуджена ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, відповідно до якої просила задовольнити подання в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 74 КК України встановлено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Так, вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 01.03.2023 р. ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

31.03.2023 р. вирок Ширяївського районного суду Одеської області набрав законної сили.

ОСОБА_3 з 04.04.2023 року перебуває на обліку в Березівському РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області», де відбуває вказане покарання.

Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року.

У відповідності до вказаного закону ст. 51 КУпАП викладено в такій редакції: «Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб».

Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за відповідною частиною статті 185 КК України настає під час вчинення крадіжки у тому разі, якщо зазначене діяння не є дрібним.

Отже, діяння, яке на час його вчинення становило кримінальне правопорушення за статтею 185 КК України, але в якому вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караним, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ч. 4 ст. 185 КК України.

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК).

За ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, на переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.

Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 ст. 169 ПК передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Згідно з встановленими у вироку суду обставинами, діяння ОСОБА_3 вчинено 17.10.2022 р., вартість викраденого майна становила 1950 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум з 1 липня складав 2508 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на 2022 рік становить 1254 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів (ч. 2 ст.51 КУпАП) 2508 грн.

Отже, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартістю до 2508 грн. включно, становить адміністративне правопорушення.

З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість майна на час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, остання вчинила діяння, за яке передбачено відповідальність за ст. 51 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості зазначеного подання Березівського РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, оскільки засуджена ОСОБА_3 на теперішній час відбуває покарання за вчинення діянь, кримінальна караність яких усунена Законом України від 18.07.2024 р. №3886-IX, а тому вона на підставі ч.2 ст.74 КК України підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Керуючись Законом України від 18.07.2024р. №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ч.2 ст.4, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, ч.2 ст.369, ст.372, п.13 ч.1 ст.537, ч.1, п.2) ч.2 ст.539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Березівського РС № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області -задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 01.03.2023 року по справі №518/162/23 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, до покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на два роки, негайно звільнити від відбування призначеного цим судом покарання на підставі ч.2ст.74 КК України як особу, засуджену за діяння, караність якого усунена Законом України від 18.07.2024р. №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом (ч.ч.1, 2ст.532 КПК України).

Суддя ОСОБА_4