Рішення

від 15.11.2024 по справі 753/11361/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11361/24

провадження № 2/753/7093/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Євро-Реконструкція» у серпні 2024 року звернулось до Дарницького районного суду м.Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води у сумі 30 688,62 грн, інфляційну складову боргу в сумі 2087,73 грн, 3 % річних у сумі 558,68 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01.06.2012 року № 198. Відповідач є споживачем послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Однак з березня 2019 року відповідач своєчасно не вносить плату за отримані послуги в результаті чого станом на 01.05.2024 утворилась заборгованість у сумі 30 688,62 грн, з яких: 20 638,93 грн - за послуги з централізованого опалення; 10 049,69 грн - за послуги з постачання гарячої води.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

До суду 24.07.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнав позовних вимог, зазначивши, що він не погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості, не зазначено алгоритму розрахунку розміру сум боргу, не вказано об`єм наданих послуг та тарифів за якими нараховувалась плптп за надані послуги. А також, просив суд застосувати строки позовної давності.

До суду 06.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що будь-якого доказу, зокрема акту про відключення будинку чи квартири відповідача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідачем до матеріалів справи не надано, а тому відповідач має відшкодувати в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг. Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», на підставі ліцензії, яка додається до позову. Факт надання позивачем послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії як теплопостачальною організацією до будинку АДРЕСА_1 підтверджується: переліком житлових будинків, в яких виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з 1 липня 2014 року є ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», наданою Дарницькою районною в м.Києві державною адміністрацією, нарядами на підключення/відключення опалення за адресою: АДРЕСА_1 , звітними відомостями за спожите тепло та теплоносій за адресою: АДРЕСА_1 , актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії, актами готовності вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період, актами комісії про непрацездатність вузла обліку теплової енергії

Також, позивач зазначає, що ним надано суду та відповідачу деталізовані розрахунки суми заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та бухгалтерську довідку за послугу з постачання гарячої води за особовим рахунком - НОМЕР_1 , які містять інформацію яким чином позивач визначив щомісячну суму заборгованості (які тарифи ним застосовувались, яка кількість спожитої води враховувалась, з чого позивач виходив, визначаючи саме такий розмір щомісячних споживань води відповідачами (кількість зареєстрованих осіб, покази лічильників тощо), кількість зареєстрованих осіб, щомісячну кількість спожитої гарячої води, порядку нарахування коштів тощо.

Щодо вимоги відповідача про застосування строків позовної давності, позивач вказав, що керуючись п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12.03.2020, а воєнний стан - від 24.02.2022, загальна позовна давність була продовжена 12.03.2020 на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24.02.2022. А 3% річних та інфляційні втрати позивачем було нараховано на заборгованість, яка виникла до 24.02.2022.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що надання послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 , здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01.06.2012 № 198.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

23.07.2014 у газеті «Хрещатик» № 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 за № 111 (4511).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_3 , а відтак є споживачем послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води за даною адресою.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги»№2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Так, виходячи з наведеного, не дивлячись на те, що відповідач впродовж певного періоду споживає послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, остання не звільняється від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція, викладена у Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15.

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідач свої зобов`язання за договором про надання послуг належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 30 688,62 грн, що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у сумі 2087,73 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у сумі 558,68 грн.

Разом з тим, відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності, оскільки позивачем пропущено трирічний строк для звернення до суду із вказаним позовом.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню СОУШ-19 до 30 червня 2023 року.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19).

Тобто, виходячи з наведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19).

Нарахування коштів за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2019-01.05.2024 року та послуги з постачання гарячого - водопостачання за період з 01.03.2019-01.05.2024 року здійснюються в межах строків позовної давності.

Законом України від 15.03.2022 р. №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який з-поміж іншого передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності встановлені, ст. 257-259 ЦК України.

Так, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з військовою агресією проти України указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану з 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась відповідними указами Президента України, крайнім з яких є указ Президента України №271/2024 від 06.05.2024. що затверджено Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024. який продовжує дію воєнного стану до 12.08.2024.

Отже, керуючись п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки карантин почався на території України від 12.03.2020, а воєнний стан - від 24.02.2022, вбачається, що загальна позовна давність була продовжена 12.03.2020 на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24.02.2022.

Також, оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, з нього на користь позивача стягуються заявлені 3% річних та інфляційні втрати.

Зважаючи на те, що на території України з 12.03.2020 було запроваджено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№530-ІХ від 17.03.2020) заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

При цьому, відповідно до на приписів п.п.4 п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», оскільки вони стосуються заборони нарахування саме неустойки (шрафу та пені), як одного із способів забезпечення виконання грошового зобов`язання (ст.ст. 549-552ЦК України).

Однак, така заборона не стосується 3% річних та інфляційних втрат, які передбачені ст.625 ЦК України, та які не є неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер. Така позиція, висловлена у постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 №912/1120/16, від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц, від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц, від 18.03.2020 №902/417/18.

Оскільки, 3% річних та інфляційні втрати, які передбачені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання і мають компенсаційний характер, тому до положення даної статті закону застосовується загальний строк позовної давності.

Таким чином, нараховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати під час подання позову до суду на заборгованість, яка виникла до 23.02.2022 не є стягненням неустойки (штрафів, пені), нарахування яких заборонено в розумінні вимог Закону України від 17.03.2020 № 530-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби», а відповідно нараховані позивачем правомірно та мають бути стягнуті судом з відповідача.

З огляду на викладене, вбачається, що заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 625, 901, 903 ЦК України, статтями 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 30 688,62 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2087,73 грн., 3% річних у сумі 558,68 грн , а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2024.

Суддя В.Л. Котвицький