Рішення

від 15.11.2024 по справі 753/11957/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11957/24

провадження № 2/753/7302/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у червні 2024 року звернувся до суду з даним позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 29388, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем - 23.09.2021, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» заборгованість за кредитним договором №AG3619661 від 21.12.2019 у розмірі 16 549,00 грн. Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, зважаючи на те, що нотаріусом при його видачі не було дотримано вимог встановлених законодавством України, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом, а також не перевірено безспірність вимог стягувача.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2024 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третім особам також копію позовної заяви з додатками.

У встановлений законом строк відзиву на позовну заяву відповідачем та пояснень на позовну заяву третіми особами не подано.

Однак, 03.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про відмову позивачу у задоволенні судових витрат на правову допомогу, оскільки за своєю категорією справа № 753/11957/24 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є складною, а лише зазначення в позовній заяві розміру витрат на правову допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі 8654,90 грн, адже цей розмір не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та співмірності.

Також, 13.08.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач наголошує на правомірності стягнення на його користь витрат на правову домомогу у повному обсязі, а саме у сумі 8654,90 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем та третіми особами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» був вчинений виконавчий напис № 29388.

З виконавчого напису вбачається, що період, за який проводиться стягнення - з 11.03.2020 по 06.08.2021. Сума заборгованості за виконавчим написом складає 15 899,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту у сумі 10 000,00 грн. та прострочена заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом у сумі 5899,00 грн. Крім того, із позивача на користь відповідача стягнуто 650,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Ярошенком К.Ю. 05.11.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису за №29388 від 23.09.2021.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ярошенка К.Ю. від 04.09.2023 вказане виконавче провадження передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Фесик М.О.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Фесик М.О. від 17.11.2023 прийнять виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису за №29388 від 23.09.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» заборгованість за кредитним договором №AG3619661 від 21.12.2019 у розмірі 16 549,00 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів про те, що кредитний договір №AG3619661 від 21.12.2019 нотаріально посвідчувався. Відтак, вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

При цьому судом враховується, що згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Із урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

30.04.2024 між позивачем та Адвокатським бюро "ЮРКОНСАЛТ" Геннадія Працевитого" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу вартість правової допомоги становить 8654,90 грн.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд враховує, що, відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу слід врахувати, що справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На думку суду, саме такий розмір витрат є об`єктивним та співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича від 23.09.2021, зареєстрований в реєстрі за №29388, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» заборгованості за кредитним договором №AG3619661 від 21.12.2019 у розмірі 16 549,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» (код ЄДРПОУ 41350844) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2024.

Суддя В.Л. Котвицький