Рішення

від 29.10.2024 по справі 183/3020/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3020/24

№ 2/183/2262/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Болкарьової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Павлоградської міської ради в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Павлоградський міський центр соціальних служб, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд -

в с т а н о в и в:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Павлоградської міської ради в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Павлоградський міський центр соціальних служб, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина» про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та призначення опікуна, в якому позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідачів з кожного окремо аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини на користь його законного представника.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі більше ніж десять років разом не живуть, місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 невідоме. 21 грудня 2023 року до Служби у справах дітей Павлоградської міської ради звернувся гр.. ОСОБА_4 , який привів до служби малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з особистими речами та пояснив, що він співмешканець ОСОБА_1 , яка зловживає спиртними напоями та перебуваючи у алкогольному запої пішла з дому, залишивши сина на нього. Він не бажає піклуватись про чужу дитину. ОСОБА_4 поводився агресивно та нестримано, дитина була засмучена, налякана та голодна. Дитина була тимчасово влаштована до Центру соціальної підтримки дітей «Моя родина». За час перебування дитини в Центрі ОСОБА_1 двічі приходила до закладу. Обидва рази була в нетверезому стані, мала неохайний вигляд, поводила себе агресивно, на зауваження не реагувала, дитиною не цікавилась. Батько дитини жодного разу не приходив до Центру, навчанням, життям та здоров`ям ОСОБА_5 не цікавився. З ОСОБА_1 проводилась профілактична робота, однак відповідачка не реагує на попередження щодо позбавлення її батьківських прав, продовжує зловживати спиртними напоями, у березні 2024 року повідомила спеціалістам служби у справах дітей Павлоградської міської ради, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав та добровільно написала відповідну заяву. Відповідачка зарекомендувала себе з негативної сторони, має низький виховний потенціал, схильна до зловживання алкогольними напоями, не зацікавлена у зміні способу життя та свідомо ігнорує попередження. Батько дитини - ОСОБА_2 взагалі не з`являвся, не цікавився розвитком, утриманням, здоров`ям дитини, тому позивач вважає, що відповідачі підлягають позбавленню батьківських прав відносно сина на підставі ст. 164 СК України, а також просять стягнути з відповідачів аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1/3 частини заробітку відповідачів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі заяви до суду до повноліття дитини на користь його законного представника. Крім того, просить передати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району для подальшого влаштування.

Відповідачем не поданий відзив на позов.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 11 вересня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. У разі неявки відповідачів в судове засідання просив розглядати справу за відсутності відповідачів, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської областів судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказав, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи - Павлоградський міський центр соціальних служб в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказав, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник третьої особи - Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина» в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказав, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження.

Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 18 червня 2011 року.

Як вбачається з наказу № 1 від 01 січня 2024 року начальника служби у справах дітей Павлоградської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 2011 від 27 грудня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до Центру соціальної підтримки дітей «Моя родина».

Згідно інформації ліцею № 1 Павлоградської міської ради за вих.. № 393/01/04-2023 від 25 грудня 2023 року вбачається, що з 2021 року ОСОБА_6 прибув на навчання в ліцеї з смт Гвардійське Новомосковського району. Проживає в сім`ї ОСОБА_4 , який є співмешканцем матері хлопчика - ОСОБА_1 , яка ніде не працює, зловживає спиртними напоями. Данило під час навчального процесу виконував вимоги дистанційного навчання, пропусків уроків не має, дружелюбний, спокійний, сором`язливий.

Згідно відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , 25 листопада 2011 року має декларацію з сімейним лікарем амбулаторії ЗПСМ № 1 з жовтня 2023 року, на «Д» обліку не перебуває, щеплений за віком. Батьківські обов`язки стосовно лікування, розвитку та утримання дитини мати - ОСОБА_1 не виконує.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона дійсно визнає, що не приділяє уваги своєму сину, не піклується про нього, зловживає спиртними напоями, була неодноразово попереджена службою у справах дітей щодо позбавлення її батьківських прав, але вона не виправилась.

Згідно інформації Павлоградського міського центру соціальних служб вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у свого співмешканці - ОСОБА_4 .. Від цих відносин в них народилась донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом з батьком. Стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвані, як вказав останній - ОСОБА_1 зловживає спиртними напрями, неодноразово залишала дітей на нього та уходила на тиждень, пиячила та гуляла з друзями. У грудні 2023 року ОСОБА_4 привів до служби у справах дітей ОСОБА_8 з його речами та залишив там, пояснюючи, що не в змозі сам виховувати двох дітей та не має бажання утримувати та виховувати сина ОСОБА_1 .

Як вбачається з листа Центру соціальної підтримки дітей «Моя родина» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за час перебування у Центрі був зарахований до 6 класу в гімназію № 1 , пройшов повний медичний огляд, була заключна декларація з лікарем амбулаторії № 5 м. Павлограда, пройшов обстеження та лікування в національній дитячий лікарні «Охматдит» в м. Київ. Хлопчик отримує п`ятиразове харчування, забезпечений одягом та всім необхідним для навчання, виховання та проживання. Батьки хлопчика за час перебування Данііла в Центрі жодного разу не приходили та не цікавились його життям.

Згідно висновку від 11 березня 2024 року органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради вбачається, що позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , батьківських прав щодо їх сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав затвердженого рішенням виконавчого комітету Черкаської селищної ради Новомосковського району № 82 від 13 серпня 2024 року, вбачається, що позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо її неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним. Цей висновок також підтриманий висновком про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 .

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилалась на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).

Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідачів виховувати сина та матеріально її забезпечувати, що свідчить про фактичне самоусунення відповідачів від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина. Означений висновок підтверджується також і тим, що ОСОБА_1 , надавався час для створення належних умов для проживання та виховання неповнолітнього сина, але ці умови відповідач не виконала, що вказує байдуже ставлення до здоров`я дитини. Крім того, власною заявою, в якій відповідачка вказала що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, ОСОБА_1 , підтвердила свою байдужість до долі власного сина. Місцезнаходження батька взагалі невідоме.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів малолітньої дитини, свідомого ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання доньки, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо їх неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, суд застосовує наступні норми права.

Приписами ч. 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Так, згідно із ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набув чинності 08 липня 2017 року були внесені зміни до частини 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судом встановлено, що відповідачі є працездатними та можуть сплачувати аліменти на утримання дитини, тому суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1/4 частини заробітку відповідачів з кожного, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 квітня 2024 року і до досягнення дитинною повноліття, що на думку суду є достатнім розміром, який передбачений законом.

Щодо вимог позивача про передання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , певному органу опіки та піклування, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 167 СК України визначено, що якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін. Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування. Дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала, і може у будь-який час повернутися до нього. Порядок відібрання і передання дитини встановлюється законом.

Так, відповідно до п. 35 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 «Після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім`ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу). До закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності та підпорядкування дитина може бути влаштована в разі, коли з певних причин немає можливості влаштувати її на виховання у сім`ю. Рішення про влаштування дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради за місцем проживання (перебування) дитини.

Таким чином, рішення про влаштування дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не входить до компетенції суду, а приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради за місцем проживання (перебування) дитини.

А тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 3028 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Павлоградської міської ради в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Павлоградський міський центр соціальних служб, Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь законного представника дитини аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 02 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь законного представника дитини аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 02 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04052229, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, будинок 95, м. Павлоград, Дніпропетровської області, 51400, електронна пошта: sdn3@ukr.net).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 електронна пошта: невідома)

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: невідома)

Третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21927787, адреса місцезнаходження: вулиця Лісна, будинок 1, смт. Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровської області, 51272, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_8).

Третя особа: Павлоградський міський центр соціальних служб ( код ЄДРПОУ 21945377, адреса місцезнаходження:вул. Соборна, будинок 42-А, м. Павлоград, Дніпропетровської області, 51400, адреса електронної пошти: відсутня)

Третя особа:Центр соціальної підтримки дітей «Моя родина» ( код ЄДРПОУ 44194896, адреса місцезнаходження: вул. Дніпровська, будинок 585, м. Павлоград, Дніпропетровської області, 51400адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_7)

Рішення суду складено і підписано 29 жовтня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко