Постанова

від 27.11.2024 по справі 180/1012/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9956/24 Справа № 180/1012/24 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Барильської А.П.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої тяжким ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої тяжким ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.08.2002 року він змінив прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . З 07.07.1992 року по 15.05.2002 року він працював в АТ «Марганецький ГЗК» муляром (каменщіком) будівельної дільниці відділу капітального будівництва, з 17.06.2003 року по 31.03.2015 року працював гірничим робітником поверхневим, електрогазозварювальником, підсобним робітником. 31.03.2015 року звільнився за власним бажанням. Під час роботи на підприємстві відповідача 08.04.1998 року з ним трапився нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. Первинним висновком МСЕК 19.03.2007 року йому було встановлено 50% втрати працездатності, третю групу інвалідності. 27.04.2022 року висновком МСЕК йому встановлено третя групу інвалідності та 45% втрати працездатності безстроково. Через травмування він переніс страх та великий фізичний біль, на даний час самопочуття лише погіршується, негативні зміни у його житті є незворотними, що завдає йому болю та страждань.

Просить суд стягнути з АТ «Марганецький ГЗК» на його користь моральну шкоду в розмірі 380 000 гривень, без утримання всіх податків та обов`язкових платежів.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої тяжким ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень, з утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_1 звернулися до суду з апеляційними скаргами.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Просить змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої з товариства на користь позивача суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків з 90 000 грн до 45 000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Просить змінити рішення суду, збільшити розмір стягнутої з товариства на користь позивача суми в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків з 90 000 грн до 380 000 грн без утримання всіх податків та обов`язкових платежів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові, виданого 16.08.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перемінив прізвище, ім`я, по батькові на ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно записів у трудовій книжці, позивач знаходився у трудових відносинах з АТ «Марганецький ГЗК» (а.с.29-35).

08.04.1998 року ОСОБА_2 отримав травму на виробництві відповідача.

Згідно з Актом 11/2 про нещасний випадок, форми Н-1, затвердженим 14.04.1998 року, 08.04.1998 року бригада робітників будівельної дільниці, серед яких був ОСОБА_3 отримали наряд на розбір цегляної кладки стін надшахтної будівлі підіймальної установки шахти 4/7. При розборі ОСОБА_3 знаходився на стіні шириною 0,38 м на вуглу будівлі. ОСОБА_3 за допомогою лому намагався відштовхнути частину кладки стіни, при цьому лом зісковзнув з цегляної кладки, він втратив рівновагу та впав на парапет з висоти 6,7 м. При цьому ОСОБА_3 отримав травму голови та грудної клітини. Причинами є: незадовільна організація робіт, яка виразилася у порушенні ПОР, не застосування механізмів для руйнування стін, установки настилів та страхувального канату для безпечного розбирання цегляної кладки стін. Діагноз ОСОБА_4 : відкрита черепно-мозкова травма, тупа травма грудної клітини (а.с.12-13).

Оглядом МСЕК первинним від 19.03.2007 року ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 50% та третю групу інвалідності (а.с.8).

Оглядом МСЕК повторним від 27.04.2022 року ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 45% та третю групу інвалідності безстроково (а.с.11).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків втрати професійної працездатності у загальному розмірі 45% та встановлено третю групу інвалідності. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, суд стягнув компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 90 000 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Однак колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 45% та третю групу інвалідності безстроково.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали та вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 90 000 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розмір стягнутої судом моральної шкоди з відповідача має стягуватися без урахування податків та інших обов`язкових платежів,

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що моральна шкода, завдана життю та здоров`ю, не підлягає оподаткуванню і має визначатися без урахування податків та інших обов`язкових платежів, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 164.2.14а статті 164 ПК України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).

Вказаним законом, зокрема, підпункт «а» підпункту 164.2.14 доповнено словами: «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Таким чином, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішенням, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, зокрема, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що до внесення змін до п.п.164.2.14а статті 164 ПК України на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку також не включалися суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Таким чином, як податковим законодавством, чинним до внесення змін ( 23 травня 2020 року), так і чинним податковим законодавством суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Правовий висновок про те, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми на відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю, викладено також у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 264/5681/17.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що судом ухвалено рішення щодо стягнення з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», моральну шкоду, завданої працівнику саме внаслідок ушкодження його здоров`я, тому висновки суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів є помилковими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за текстом Закону Україну «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, підпункту «а» підпункту 164.2.14 (внесеного 23 травня 2020 року) поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав. Обмеження розміру моральної шкоди для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб, що в певній частині нівелює рішення суду, щодо захисту таких прав.

Враховуючи вищевикладене, суми моральної шкоду саме внаслідок ушкодження здоров`я слід стягувати без урахування утримання податку з доходів і зборів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» слід залишити без задоволення, тоді як апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року змінити в частині оподаткування, зазначивши, що моральну шкоди, слід стягнути з Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 у розмірі 90 000 грн без урахування утримання податку з доходів і зборів.

В решті, в оскаржуваній частині, рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: