Постанова

від 27.11.2024 по справі 186/846/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10011/24 Справа № 186/846/24 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Барильської А.П.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він протягом тривалого часу працював у АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі". 14 червня 2022 року його було звільнено. Під час роботи на вказаному підприємстві з позивачем стався нещасний випадок, що підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 23 травня 2022 року.

Згідно з довідкою МСЕК ААА №065354 від 08 червня 2022 року позивачу встановлено первинно 100 відсотків втрати професійної працездатності; згідно довідки МСЕК ААВ №599660 від 08 червня 2022 року позивачу первинно безстроково встановлено першу групу інвалідності.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров`я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.

Позивач просить стягнути з АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 245 000 гривень.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь ОСОБА_1 200 000 (двісті тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" судовий збір на користь держави в розмірі 2 000 гривень.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути на користь позивача 50 000 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємстві АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з 18 вересня 2017 року по 14 червня 2022 року, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 18 вересня 2017 року.14 червня 2022 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію по інвалідності.

Під час роботи на даному підприємстві з позивачем стався нещасний випадок на виробництві 16 лютого 2022 року о 13:30 годині.

23 травня 2022 року затверджено акт розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 16 лютого 2022 року о 13:30 годині. Причини нещасного випадку: недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Особи, у тому числі потерпілий, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку: ОСОБА_2 - провідний інженер Центру з ремонту та експлуатації підстанцій, ОСОБА_3 - майстер Центру, ОСОБА_4 - електромонтер з обслуговування підстанції, ОСОБА_5 - електрослюсар з ремонту устаткування. Комісія зі спеціального розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок із тяжкими наслідками з ОСОБА_1 вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААА №065354 від 08 червня 2022 року позивачу встановлено первинно 100 відсотків втрати професійної працездатності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та трудовим каліцтвом, безстроково та встановлено першу групу інвалідності безстроково.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність спричинення позивачу моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача та настанням у позивача негативних наслідків втрати професійної працездатності у загальному розмірі 100% та встановлено першу групу інвалідності. Враховуючи обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, суд стягнув компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 200 000 грн без утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Колегія суддів погоджується з визначеним розміром стягнутої моральної шкоди.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Так, згідно з довідкою МСЕК серії 12ААА №065354 від 08 червня 2022 року позивачу встановлено первинно 100 відсотків втрати професійної працездатності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та трудовим каліцтвом, безстроково та встановлено першу групу інвалідності безстроково.

Комісія зі спеціального розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок із тяжкими наслідками з ОСОБА_1 вважається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, глибину і ступінь його моральних страждань, пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що настали та вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту спричинення працівникові ушкодження його здоров`я, що виражається у стійкій втраті ним працездатності, встановленні групи інвалідності, та обґрунтованості відшкодування моральної шкоди.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: