Постанова

від 28.11.2024 по справі 147/1462/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1462/24

Провадження № 3/147/620/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року с-ще Тростянець

Суддя ТростянецькогорайонногосудуВінницькоїобластіНатальчук О.А.,розглянувши матеріали,що надійшлиз Відділення поліції№2Гайсинськогорайонногоуправління поліції ГУНПуВінницькійобласті, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 09.11.2024 серії ААД №650651 вбачається, що 09.11.2024 о 21.05 год. вс.Козинці по вул.Миру, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія було проведено у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6810. Результат огляду 0,40 о/оо.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою. Під час розмови останній повідомив, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визнає. Просив розглянути справу без його участі, оскільки він відбуває на службу, будучи військовослужбовцем.

Заяву від 09.11.2024, яка надійшла до суду від ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки з її змісту вбачається, що вона стосується іншої категорії справ. Однак наявність даної заяви чітко підтверджує обізнаність ОСОБА_1 із наявністю в провадженні суду вищеозначеної справи, час та місце її розгляду та його позицію з приводу проведення судового розгляду за його відсутності.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідност. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП передбачена у зв`язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченастаттею 130 КУпАП, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп`яніння здійснюєтьсяна підставійого огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до вищевказаної Інструкції стан алкогольного сп`яніння встановлюється при наявності 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, 09.11.2024 о 21.05 год. вс.Козинці по вул.Миру, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія було проведено у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер 6810. Результат огляду 0,40 о/оо, тест №4578.

Суд зазначає, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу ААД №650651 від 09.11.2024 щодо ОСОБА_1 останній не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Разом з тим, приймає до уваги визнання ОСОБА_1 своєї вини, про що міститься відмітка останнього про те, що він з протоколом згодний.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №650651 від 09.11.2024; актом оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів, тест №4578, результат огляду 0,40 о/оо та відеозаписом з боді-камери працівника поліції.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАПпередбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.33 КУпАПпри призначенні адміністративного стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушенняПДРУкраїни, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за доцільне, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідност. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.23,33,34,251,252,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (рахунок - UA418999980313080149000002001, отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк позбавлення права керування транспортними засобами відраховувати з моменту примусового вилучення посвідчення водія або з моменту його добровільної здачі.

За ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідност. 308 КУпАП- у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.А. Натальчук