Справа № 466/11764/24
Провадження № 2/466/3240/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2024 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Федорова О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прокопика Ігоря Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський радіоремонтний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення, -
встановив:
25.11.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Прокопик Ігор Андрійович звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський радіоремонтний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», передбачено перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові №226/168/15-ц, починаючи з 01.09.2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позові заявлено наступні вимоги немайнового характеру:
- визнати протиправним та скасувати наказ №162 від 08.08.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ №190 від 06.09.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ №228 від 22.10.2024 року;
- поновити на роботі (позивач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позові заявлено наступні вимоги майнового характеру:
- стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу (позивач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»);
- стягнути не виплачену премію (позивач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»);
- стягнути 50000,00 грн моральної (немайнової) шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви копій квитанцій про сплату судового збору долучено не було.
Враховуючи вищенаведене, загальна сума судового збору становить 6661 /шість тисяч шістсот шістдесят одну/ гривню 60 /шістдесят/ копійок.
Позовна заява не відповідає вимогам визначеним ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Дані обставини перешкоджають суду відкрити провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначити справу до розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.
Окремо, судом зазначається, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прокопика Ігоря Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський радіоремонтний завод» про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. Ф. Федорова
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123352039 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Федорова О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні