Рішення

від 28.11.2024 по справі 473/5547/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/5547/24

РІШЕННЯ

іменем України

"28" листопада 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області, у складі головуючої судді Ротар М.М.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа Інспекція з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 вересня 2024 головним спеціалістом інспектором з паркування інспекції з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір О.М. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки серії №0140109.

Відповідно до постанови 20 вересня 2024 року о 09 год. 59 хв. транспортним засобом «SKODA» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою м. Чернівці вул.. Старожучківський шлях скоїв наступні адміністративні правопорушення: відповідальна особа не оплатив за послуги з користування майданчиком для платного паркування чим порушив Правила паркування транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Постановою серії СЕ №0140109 від 20.09.2024 року позивача визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 152-1 КУпАПта накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

Позивач зазначає, що постанову вважає необґрунтованою, незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, а також оскільки уповноважена особа під час винесення постанови не дослідила усіх обставин справи, а також не досліджена та не доведена суб`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення.

Отже позивач посилається на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 152-1 КУпАП, через що просить скасувати постанову про накладення адміністративного.

Ухвалою від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25 жовтня 2024 року відповідач надіслав відзив проти позову, в якому заперечував проти завдоволення позовних вимог, вказуючи, що обставини викладені у позові є хибними, оскільки відповідно до фотографій зроблених інспектором, транспортний засіб розміщено на майданчик для платного паркування через наявність розмітки синього кольору, що відповідає вимогам до обладнання майданчиків для платного паркування. А також, що транспортний засіб знаходиться в однаковому положенні на майданчику, для платного паркування при цьому розташований таким чином, що займає паркомісце, розташування транспортного засобу на зображенняходнакове по відношенню до нерухомих об`єктів та дорожньої розмітки, що свідчить про постійне знаходження. Оскільки фотознімки транспортного засобу позивача підтверджують факт знаходження автомобіля на майданчику для паркування за адресою: вул. Старожучківський шлях м. Чернівці, відповідач вважає твердження позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення такими, що не відповідають дійсності і мають на меті уникнення від адміністративної відповідальності.

28 жовтня 2024 року на спростування доводів відповідача, позивач подав відповідь на відзив, обґрунтовуючи свою позицію наступним. Фотофіксація, що зроблена інспектором з паркування та долучена відповідачем до відзиву виконанна неналежним чином і не інформативна, знак місця паркування та таблички до нього про платні послуги на фотографічних зображеннях розташовані у невідомому місці, біля місця стоянки автомобіля, відсутні докази, що автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 перебуває в зоні дії вказаного дорожнього знаку з табличкою до нього, що стосується блакитної дорожньої розмітки, то відповідно до ПДР дорожня розмітка 1.33 має декілька значень, не тільки платне паркування.

В судове засідання сторони не з`явились. Від позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу в письмовому провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

26.09.2024 року головним інспектором з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серія СЕ №0140109, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.152-1 ч.1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень. Суть інкримінованого позивачу правопорушення полягає в тому, що позивач не оплатив вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу «SKODA» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Чернівці, вул. Старожучківський шлях.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормамиКАС України,КУпАП, Правилами паркування транспортних засобів, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342(далі Правила паркування транспортних засобів), Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №722/19 від 14.09.2021 року «Про затвердження переліку майданчиків для платного паркування транспортних засобів та уповноваження Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства на організацію та впровадження діяльності із забезпеченням паркування транспортних засобів на території Чернівецької міської територіальної громади».

Так, відповідно дост.52-2 Закону України «Про дорожній рух»при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п.2, 26 Правил паркування транспортних засобів визначено, що користувач (особа, яка розміщує транспортний засіб на майданчику для паркування) зобов`язаний, окрім іншого, сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Положеннямист.9 КУпАПпередбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормоюст.152-1 ч.1 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі за не оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування у виді штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до вищевказаної статтіКУпАПвизначено, що місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою. Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмоюст.152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) відповідальна особа, зазначена у ч.1ст.14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першоїст.279-3 КУпАП, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

За змістом ст.ст.219,254,258,283 КУпАПсправи про адміністративні правопорушення, передбаченіст.152-1 ч.1 КУпАП, розглядаються виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбаченіст.152-1 ч.1 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради інспектори з паркування.

Нормоюст.288 ч.1 п.4 КУпАПпередбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченест.152-1 ч.1 КУпАП, в тому числі в районний в місті суд, в порядку визначеномуКАС України, з особливостями, встановленимиКУпАП.

Положеннямист.286 ч.2 КАС Українипередбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно дост.20 ч.1 п.1 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістомст.4 КАС України,ст.219 КУпАПсуб`єктами владних повноважень є орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно дост.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідност.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннямист.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст.279-1-279-4 КУпАП.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Так, за змістом ст.ст.9-12,14-2,16,152-1,245,251,280 КУпАПнеобхідною і обов`язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченогост.152-1 ч.1 КУпАП, а отже і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення, є встановлення події інкримінованого адміністративного правопорушення, а при її наявності всіх обов`язкових ознак його складу. Останнє означає доведення належними, допустимими, достовірними, дійсними та достатніми доказами наявності в діянні цієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всіх обов`язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, до яких належить об`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони, а також суб`єкт правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №204/8036/16-а.

При цьому, з огляду на положенняст.77 КАС Українипри перегляді судом спірної постанови відповідача в порядку адміністративного судочинства за даною справою обов`язок доведення перед судом правомірності такої постанови процесуальним законом покладено саме на відповідача, який має надати суду докази правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності спірною постановою за ст.152-1 ч.1КУпАП.

Відповідач, посилаючись на наявність в діянні позивача ознак об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченогост.152-1 ч.1 КУпАП, в першу чергу надає докази фотофіксації паркування позивачем свого автомобіля за викладених у спірній постанові обставин. Однак, твердження сторони відповідача про те, що позивач здійснив паркування авто на паркомісці, не підтверджуються наявними матеріалами справи, зокрема фотофіксацією місця паркування.

Суд звертає увагу, щоз наданих до матеріалів справи доказів, а саме фотокарток неможливо зробити висновок, що це майданчик платного паркування, крім цього не видно знаків, на спростування позиції позивача.

Згідно Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2014 (даліДСТУ) (п.10.1.1.) Дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо).

Ст. 6 Конвенції про Дорожні Знаки і Сигнали 1968 року від 08.11.1968 року визначено, що дорожні знаки встановлюються таким чином, щоб їх легко та своєчасно могли розпізнати водії, для яких вони призначені.

Що стосується дорожньої розмітки, яка визначена п.34 Правил дорожнього руху, то розмітка 1.33 (блакитна паркувальна розмітка), яка відображена на фото, що долучені до матеріалів справи відповідачем позначає відведені майданчики для паркування транспортних засобів, розміщені вздовж проїзної частини вулиці, дороги за обумовлених умов (оплата за стоянку, обмежена тривалість стоянки, тільки для використання певною категорією користувачів).

На відповідних фотознімках, наданих до суду, відповідачем наявне зображення виключно транспортного засобу, однак відсутні зображення відповідних знаків. В свою чергу суд немаєправоприймати рішення наприпущеннях, щось домірковувати чи уявлятитого, чогоне побачив на фотографіях.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Поряд з цим, в силу презумпції невинуватості, яка встановлена нормоюст.62 Конституції Українита підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події та складу правопорушення, зокрема винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія, вина особи та/або інші обов`язкові ознаки складу інкримінованого адміністративного правопорушення мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. На означеній обставині наголосив у своїх правових висновках Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що матеріали адміністративної справи не містять, відповідачем суду не подано, а судом в ході розгляду справи не встановлено доказів, на підставі яких можна б було стверджувати, що в діянні позивача дійсно наявні ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.152-1 ч.1 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність, а отже і можливість задоволення позовних вимог про скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 616,91 грн., що підтверджується квитанцією № 4899-0216-4989-3329 від 02.10.2024 року.

Згідно ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 3 ч. 3ст. 286 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1ст. 139 КАС України).

З урахуванням задоволення позову та відповідно дост. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 616,91 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.152-1,219,280 КУпАПст. ст.9,72,77,242,244,246,286 КАС Українисуд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа Інспекція з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серія СЕ №0140109 від 26 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.152-1 ч.1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст.152-1 КУпАП, -закрити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути Чернівецької міської ради (ЄДРПОУ 36068147; адреса місцезнаходження: 58002, м. Чернівці, площа Центральна 1) за рахунок бюджетних асигнувань на корить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 616,91 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Пятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Ротар