Справа №672/1260/24
Провадження №2/672/620/24
УХВАЛА
28 листопада 2024 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити, зокрема: адресу місця проживання чи перебування позивача; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред`явлення позову позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, позивач в позовній заяві зазначив, що він являється спадкоємцем бабусі- ОСОБА_2 за заповітом.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Тобто, на законодавчому рівні передбачено обов`язковість волевиявлення спадкоємця. Однак із позовної заяви суду є незрозумілим, чи вважається позивач таким, що прийняв спадщину, адже після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сплинуло 20 років.
Крім того, позивачем в позові зазначено про відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, однак докази на підтвердження даної обставини суду не надано- відсутня постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Що стосується ціни позову, слід зазначити, що позивач для визначення ціни позову скористувався визначеною в сертифкаті на право на земельну частку (пай) вартістю земельної ділянки, що не відображає її реальну вартість на момент звернення.
Згідно п.9 ч.1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про оцінку земель" визначається, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно ст.20 ЗУ "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.
Крім того, у порушення п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, заява не міститьвідомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, то в силу ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху і надати строк позивачу для виправлення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачу про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали.
У разі, якщо відповідно до ухвали позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк позивач виконає вимоги, визначені статтями 175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Л.Е.Пономаренко.
Суд | Городоцький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123352206 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Городоцький районний суд Хмельницької області
Пономаренко Л. Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні