Ухвала

від 27.11.2024 по справі 161/22020/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/22020/24

Провадження № 2-з/161/25/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді ЧернякаВ.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник через свого представника адвоката Андріяш Н.В. звернувся до суду із вказаною заявою.

В обґрунтування вимог вказує, що він має намір звернутись до суду із позовом до Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування його рішення про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про його право власності щодо квартири АДРЕСА_1 . У зв`язку з наведеним виникла необхідність отримання матеріалів реєстраційної справи. Самостійно отримати вказані докази не виявляється можливим.

На підставі викладеного, заявник просить суд, здійснити забезпечення доказів до подання позовної заяви шляхом витребування у Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради копій матеріалів реєстраційної справи на об`єкт житлової нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , та копії рішення Державного реєстратора на підставі якого з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна був вилучений запис про право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.

Частиною першою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В свою чергу, частиною першою статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Отже, основною відмінністю інституту забезпечення доказів від їх витребовування судом в загальному порядку є те, що забезпечення допускається лише, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. При цьому вказані обставини повинен довести суду саме заявник.

Проте, у розглядуваному випадку, представник заявника ніяким чином не обґрунтовує те, що докази, які вона просить суд забезпечити, можуть бути втрачені чи знищені.

Фактично заявник підміняє інститут витребування доказів, як захід забезпечення доказів (ст.116 ЦПК України) та інститут витребування доказів у загальному порядку за клопотанням сторін (ст.84 ЦПК України).

З наведених мотивів, оскільки заявник не довів суду, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення доказів слід відмовити.

Керуючись ст.116-118 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Андріяш Наталії Валеріївни про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складений та підписаний 27 листопада 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк