Ухвала

від 28.11.2024 по справі 295/17803/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17803/24

Категорія 67

2/295/4048/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., вирішуючи питаня про відкериття провадження по цивільній справі за позовом поданим представником ОСОБА_1 адвокатом Хмари Міли Василівни до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2024 до Богунського районного суду м. Житомира поштовим зв`язком надійшла позовна заява, в якій представник позивача просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заяву та додані до неї документи слід повернути позивачу виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Аналіз судової практики Верховного Суду дає підстави вважати, що статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Правовий висновок викладений в ухвалі Верховного суду від 01 березня 2018 року у справі 910/3483/17, та в ухвалі від 17 жовтня 2018 року у справі 3916/1059/18.

Як вбачається з матеріалів, позовна заява подана та підписана адвокатом Хмарою Мілою Василівною.

Разом з тим, серед доданих до позовної заяви матеріалів відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_5 , а саме: копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5156/10 від 27.03.2014 та оригіналу ордеру серії ВК № від 20.11.2024, про які зазначено в додатку до позову.

Таким чином, особою, яка підписала та подала до суду позовну заяву, належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача не підтверджено, належних тому документів не надано.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що заява повертається у випадках коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 185, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву подану представником ОСОБА_1 адвокатом Хмарою Мілою Василівною до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей - повернути.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Перекупка