Рішення

від 25.11.2024 по справі 291/1293/24

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1293/24

Провадження №2/291/492/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 листопада 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Ружинської селищної ради

про визнання права власності на будинок, в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Йосипівка Ружинського району Житомирської області помер її дід, ОСОБА_2 , який заповів їй все своє майно.

ОСОБА_3 на час смерті був власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82.7 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами ( веранда, ґанок, сарай, погріб з шийкою), який отримав в особисту власність як особа, що переселена з території Овруцького району Житомирської області, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно направлення Житомирської обласної ради від 24.03.1990 р. № 10131 ОСОБА_2 виконавчим комітетом Білилівської сільської ради народних депутатів 05.04.1994р. було видано ордер на житлове приміщення, яке складається з 3-х кімнат.

Рішенням Чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Білилівської сільської Ради народних депутатів від 20.04.1994 р. Білилівської сільської ради народних депутатів Ружинського району Житомирської області було задоволено заяву ОСОБА_4 та виділено йому трикімнатний житловий будинок, як переселенцю із забрудненої зони внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС та вирішено видати йому ордер на вселення в житловий будинок.

Рішенням Білилівської сільської ради народних депутатів від 14.04.1994 р. було затверджено додаток № 4 - Акт про передачу в особисту власність житлового будинку з надвірними будівлями від 14.04.1994 р.

Згідно вказаного Акту ОСОБА_5 передавався в особисту власність житловий будинок цегляний, критий шифером, загальною площею 82.44 кв.м, житловою площею 39.81 кв.м.

Також разом з будинком у спадкове землеволодіння ОСОБА_5 передавалась земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок.

В Акті зазначено, що він складений в трьох примірниках: один залишається у справах виконавчого комітету Білилівської сільської ради народних депутатів, Другий видається переселенцю і є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація будинку на ім`я ОСОБА_2 в органах інвентаризації, третій направляється в Ружинську районну раду народних депутатів.

У вказаному житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав до дня смерті.

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.M. відкрито спадкову справу № 61/2020, згідно якої спадкоємцем за заповітом після його смерті є вона ОСОБА_1 .

Бажає оформити право на спадщину ОСОБА_2 до якої входить право власності на вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 заповів їй.

Однак, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок їй відмовив із-за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Реєстрацію свого права власності на отриманий житловий будинок на підставі Акту про передачу його в особисту власність за свого життя ОСОБА_3 не оформив і після його смерті вона провести вказану реєстрацію не може, оскільки зазначене може бути вчинено лише власником.

Таким чином її права щодо набуття спадщини ОСОБА_4 порушені і захистити їх вона може лише в судовому порядку.

В судове засідання позивач та представник позивача не з"явилися, представник позивача направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі та позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача Ружинської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна по заповіту свого діда, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Йосипівка, Ружинського району, Житомирської області що стверджується:

-паспортом громадянки України № НОМЕР_1 виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.7);

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області на ім`я ОСОБА_2 (а.с.10);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 15.04.2020 року Виконавчим комітетом Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.11);

-заповітом від 15.01.2020 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, внесеного до реєстру за №2, згідно якого ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

Згідно довідки Ружинської селищної ради №386 від 10.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно спадкової справи №61/2020, заведеної 08.09.2020 року Приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Ходаківською Л.М., щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач є спадкоємцем майна померлого за заповітом та у встановлений законодавством строк прийняла його спадщину, частково оформивши свої спадкові права (а.с.12-19).

Згідно постанови Приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківської Л.М. від 29.08.2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю відомостей про державну реєстрацію права власності померлого ОСОБА_2 на зазначений житловий будинок відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.20).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 06.09.2024 року вбачається, що за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 відомості відсутні (а.с.21).

Відповідно до довідки виданої Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1064 від 10.05.2024 року виданої ОСОБА_1 вбачається, що станом на 31.12.2012 року згідно наявних даних паперових носіїв житлового будинку АДРЕСА_1 по праву приватної власності в БТІ не зареєстрований (а.с.22).

Згідно виписки з погосподарської книги, виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі за 2016-2023 роки №21, №ПГО 02-058-1 внесено запис про домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , головою домогосподарства було зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично був власником житлового будинку, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розділ І. Відомості про членів домогосподарства. Розділ ІІ Розташовано житловий будинок 1991 року побудови, газифікований. Розділ ІІІ. Земля в особистому користуванні, всього: 0,44 га, в тому числі для ОЖБ - 0.25 га та для ведення особистого селянського господарства- 0.19 га (а.с.23).

Згідно довідки Ружинської селищної ради №552 від 23.07.2024 року вбачається, що земельна ділянка, яка належить померлому ОСОБА_2 , і знаходиться під забудовою за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована.

Рішення на виготовлення технічної документації видавалося.

Рішення на право власності не видавалося (а.с.24).

Згідно довідки ВК Ружинської селищної ради Житомирської області №590 від 07.06.2021 року вбачається, що у с.Білилівка ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживала разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 згідно запису по господарської книги. Вели спільне господарство. ОСОБА_1 доглянула ОСОБА_2 до смерті. Всі витрати на поховання були проведені за її власний рахунок (а.с.25).

Згідно технічного паспорту виготовленого 26.03.2024 року КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що замовником була ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який має загальну площу 82,7 кв.м, побудований разом з господарськими будівлями та спорудами в 1991 році, згідно даних паперових носіїв по праву приватної власності в БТІ не зареєстровано (а.с.26-28).

Згідно направлення Житомирської обласної ради від 24.03.1990 р. № 10131 ОСОБА_2 виконавчим комітетом Білилівської сільської ради народних депутатів 05.04.1994р. було видано ордер на житлове приміщення, яке складається з 3-х кімнат (а.с.29).

Рішенням Чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Білилівської сільської Ради народних депутатів від 20.04.1994 р. Білилівської сільської ради народних депутатів Ружинського району Житомирської області було задоволено заяву ОСОБА_4 та виділено йому трикімнатний житловий будинок, як переселенцю із забрудненої зони внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС та вирішено видати йому ордер на вселення в житловий будинок (а.с.31).

Рішенням Білилівської сільської ради народних депутатів від 14.04.1994 р. було затверджено додаток № 4 - Акт про передачу в особисту власність житлового будинку з надвірними будівлями від 14.04.1994 р.

Згідно вказаного Акту ОСОБА_5 передавався в особисту власність житловий будинок цегляний, критий шифером, загальною площею 82.44 кв.м, житловою площею 39.81 кв.м.

Також разом з будинком у спадковане землеволодіння ОСОБА_5 передавалась земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок (а.с.30).

Згідно Звіту про оцінку нерухомого майна житлового будинку, загальною площею 82,7 кв.м. та господарські будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова вартість домоволодіння становить 155100,00 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто) грн. (а.с.32-37).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, який діє на час відкриття спадщини ОСОБА_2 , спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст.ст.1, 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, і до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, відноситься також і видача свідоцтва про право на спадщину.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2022р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса (п. З глави 7 розділу І).

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.4.16: глави 10 розділу II).

Згідно п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, спадкоємець може звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно. При цьому в зазначеному листі ВССУ вказано, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК України), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини».

ъ

ъ

Згідно ст.13 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, об`єктами права приватної власності є, зокрема, жилі будинки.

Виникнення права власності на будинки до набрання чинності Цивільним кодексом України (2004 рік) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - не залежало від державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тому належність правовстановлюючих документів на будинок встановлюється відповідно до закону, який був чинним на час набуття права власності.

Згідно ст. 35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 07.12.1990 р. №5330-ХІІ до повноважень виконавчого комітету сільської Ради народних депутатів відноситься здійснення управління майном, що належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб та запитів населення.

Також вказаною статтею зазначеного Закону передбачено, що виконавчім комітет сільської ради вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об`єктів, які перебувають у комунальній власності.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. №796-ХГІ ( в редакції від 19.12.1991р.) громадяни які евакуйовані або відселені безоплатно забезпечуються жилими приміщеннями як правило, у спеціально збудованих для цієї мети селищах будинках і квартирах, які передаються їм в особисту власність.

Статтею 1 Постанови Ради Міністрів Української PCP від 30.06.1990р. №149 «Про передачу громадянам , які переселені з територій, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, жилих будинків в особисту власність» передбачено що жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями державного або громадського`житлового фонду, в які переселені в 1986 - 1990 роках чи переселятимуться громадяни з територій, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, передаються їм безкоштовно в особисту власність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992р. №706 передбачено, що громадяни які одержали направлення для працевлаштування та забезпечення житлом до прийняття цієї постанови, підлягають працевлаштуванню та забезпеченню житлом за цими направленнями.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 22.01.1993 року Житомирською обласною державною адміністрацією ОСОБА_2 мав право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» (а.с.48).

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається.

Оскільки на нерухоме майно не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/19 "Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку".

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно можливе, якщо необхідний нотаріусу правовстановлюючий документ було пошкоджено, зіпсовано або втрачено, і отримати дублікат неможливо через відсутність відповідних документів в органах, що їх видавали, чи у їх правонаступників, чи в архівних установах

Таким чином, в зв`язку зі смертю власника майна ОСОБА_2 отримати правовстановлюючі документи, які б посвідчували його право на спадкове майно ОСОБА_1 , неможливо.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач має право на спадкування будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , після смерті діда ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги задовольняє.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12 - 13, 76- 81, 141, 247, 263-265, 268 ,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради про визнання права власності на будинок, в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Йосипівка Ружинського району Житомирської області, право власності на:

-житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82.7 кв.м з господарськими будівлями та спорудами : веранда, ґанок, сарай, погріб з шийкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_2 ;

відповідач Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, с-ще Ружин, вул. Соборна,44, код ЄРДПОУ 04344707.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк