Ухвала

від 28.11.2024 по справі 357/16916/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16916/24

Провадження № 2/357/6050/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши питання відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про встановлення факту утримання дитини батьком,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про встановлення факту утримання дитини батьком.

Вивчивши зміст позовної заяви, прихожу до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у даній справі з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказав, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що відповідач не є громадянкою України та не має місця реєстрації (фактичного проживання) в Україні. В той же час сам позивач є громадянином України, має місце реєстрації в Україні, проте фактично проживає в місті Гамільтон Південний Ланаркшир Шотландія. Разом із позивачем проживає спільний малолітній син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Таїланді (а.с. 1-5).

З огляду на викладене, вирішуючи питання щодо позовної заяви за участю іноземного елементу, зокрема, в частині визначення підсудності, суд керується як нормами ЦПК України, так і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Визначення поняття «іноземний елемент» наведено у п. 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право». Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

- об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судам слід з`ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності - порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.

Статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.

Згідно із п. 12 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Судом встановлено, що у відносинах між Україною та Королівством Таїланд (місцезнаходження відповідача) відсутній чинний міжнародний договір.

Згідно ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право», права та обов`язки батьків і дітей, крім випадків, передбачених статтями 67, 67-1, 67-4 визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв`язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.

Крім того, з копії перекладу документа під назвою «Реєстрація розлучення» від 25.07.2024 року реєстраційний номер 690/25570 вбачається, що сторони (позивач та відповідач) добровільно розірвали шлюб і встановили, що чоловік (позивач) буде здійснювати батьківську опіку над дитиною (а.с. 32-33).

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд звертає увагу на ст. 66 та розділ IХ Закону України «Про міжнародне приватне право», який є спеціальним законом для вирішення питання, щодо підсудності в цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спір щодо встановлення факту утримання дитини батьком має вирішуватись компетентним судом держави постійного місця перебування дитини, а тому даний спір не може розглядатись Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, оскільки не підсудний йому, виходячи з предметної та суб`єктної юрисдикції.

Відповідно до ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За таких обставин, у відкритті провадження слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України з роз`ясненням позивачу, що даний спір має вирішуватись компетентним судом держави постійного місця перебування дитини.

Враховуючи наведене, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 272, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про встановлення факту утримання дитини батьком.

Роз`яснити, що даний спір має вирішуватись компетентним судом держави постійного місця перебування дитини.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Я. Ярмола