Рішення

від 14.11.2024 по справі 366/3020/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3020/24

Провадження 2-о/366/106/24

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року сел. Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі судді Корчкова А.А.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В.,

представника заявника, адвоката Харитончук Є.В.,

представника заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іванківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт смерті свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Богородичне Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області

В обґрунтування заяви зазначає, що його син, ОСОБА_2 , починаючи з 17.04.2022, проходив військову службу в складі Збройних Сил України, будучи призваним по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 .

23.08.2022 надійшло письмове сповіщення сім`ї № 968, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 про те, що син заявника, ОСОБА_2 в районі бойових дій, поблизу н.п. с.Богородичне Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав смертельні вогнепальні поранення несумісні з життям. Відомості про місцезнаходження тіла солдата ОСОБА_2 відсутні, оскільки місце його загибелі знаходиться на території непідконтрольній Збройним Силам України.

Відповідно до Наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 в районі бойових дій» № 359/1Д від 18.08.2022, ОСОБА_2 , стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 визнано таким, що загинув (смерть внаслідок отриманих поранень несумісних з життям) під час виконання обов`язків військової служби внаслідок дій з боку противника (збройних сил російської федерації) в районі ведення бойових дій та пов`язана із захистом Батьківщини.

На час звернення із даною заявою до суду, рештки сина заявника, загиблого ОСОБА_2 , не вдалось ідентифікувати, у зв`язку з чим неможливо провести державну реєстрацію його смерті, отримати свідоцтво про його смерть та іншим чином встановити факт смерті за обставин викладених у заяві, окрім як шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Крім того, у зв`язку із відсутністю свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , заявник позбавлений можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю сина зокрема: отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, отримання виплат, передбачених Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.01.2023 року №4 5, враховуючи, серед іншого, той факт, що інших родичів, окрім нього та його дружини, які мають право на отримання таких виплат їх спільний син, ОСОБА_2 не мав.

Рух справи:

08.10.2024 року заява надійшла до суду.

14.10.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_13. Розгляд справи призначено на 28.10.2024 та відкладено на 04.11.2024, на 14.11.2024.

01.11.2024 до суду, через підсистему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5., надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що на даний час існує неоднозначність застосування судами положень частини другої ст. 46 ЦК України. Верховним Судом, у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, відкрито провадження у справі № 755/11021/22 за касаційною скаргою Міноборони на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2022 на постанову Київського апеляційного суду від 10.04.2023 року, яка обґрунтована неправильним застосуванням норм статті 46 ЦК України та відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у відносинах, що є подібними до тих, що склались у даній справі. Вказану справу прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду.

За таких обставин, представник ІНФОРМАЦІЯ_8, просив прийняти клопотання про зупинення провадження у справі та постановити ухвалу, якою зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 10.04.2023 року у справі № 755/11021/22.

14.11.2024 через канцелярію суду із письмовими запереченнями щодо задоволення клопотання представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5 , про зупинення провадження, звернулась представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Харитончук Є.В., обґрунтовуючи свої заперечення тим, що у відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23. Верховний Суд зазначає, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. На відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Крім того, зазначає, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне (Постанова Верховного Суду від 29 грудня 2022 року справа № 468/1325/17-ц провадження № 61-15036св21

Факт смерті ОСОБА_2 ніким не оспорюється та підтверджується доказами, які додано до заяви заявником ОСОБА_1 . Тобто, факт загибелі ОСОБА_2 під час несення військової служби не є припущенням, а є фактом, який було встановлено в ході проведення службового розслідування щодо обставин його загибелі та допиту свідків. Крім того, згідно з письмовим сповіщенням сім`ї, ОСОБА_2 в районі бойових дій, поблизу н.п. с. Богородичне Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_2 року отримав смертельні вогнепальні поранення несумісні з життям. Відомості про місцезнаходження тіла солдата ОСОБА_2 відсутні, оскільки місце його загибелі знаходиться на території непідконтрольній Збройним Силам України. Тобто, його визнано загиблим, а не зниклим безвісти, що могло б слугувати підставою для звернення до суду із позовною заявою про визнання його померлим.

Вищевказані докази надають можливість суду постановити рішення без вірогідних припущень, обґрунтовуючи його виключно на підставі вищевказаних доказів, які є достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 .

Позиції сторін:

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просив проводити розгляд справи без його участі, вимоги викладені у заяві підтримує повністю та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник заявника, адвокат Харитончук Є.В., заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підтримала, просила задовольнити та встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Богородичне Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області та врахувати подані нею до суду заперечення щодо клопотання представника заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5 , про зупинення провадження у справі.

Представник заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_5. у судовому засіданні (у режимі відеоконференції) вимоги заяви не підтримав, зазначив, що оскільки воєнні дії на території України тривають, тому заявник передчасно, до спливу шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.46 ЦК України звернувся до суду із зазначеною заявою. Враховуючи зазначене, підтримав своє клопотання щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що оскільки, на даний час існує неоднозначність застосування судами положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, та на розгляді Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа № 755/11021/22 за касаційною скаргою Міноборони на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21.12.2022 року на постанову Київського апеляційного суду від 10.04.2023 року, яка обґрунтована неправильним застосуванням норм статті 46 ЦК України та відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми у відносинах, що є подібними до тих, що склались у даній справі, тому просив суд провадження у справі, що розглядається зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 10.04.2023 у справі № 755/11021/22.

Представники заінтересованих осіб, Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду прави повідомлені належним чином.

28.10.2024 від заінтересованої особи - Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адресу суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.

Заінтересована особа, військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення поштової кореспонденції з рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулось з відміткою про вручення, проте свого представника в судове засідання не направили, відзиву та заперечень щодо заяви до суду не направляли.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права:

Судом встановлено, що заявник, ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір`ю є ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 /а.с.15/.

Солдата ОСОБА_2 , 1991 р.н. було включено до складу ІНФОРМАЦІЯ_9, що підтверджується витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з адміністративно-господарської діяльності) ОСОБА_29 № 113/9 від 17.04.2022 /а.с.20/ та, починаючи з 17.04.2022, зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-санітара військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 100658 А, ШПК «солдат», що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 № 4 від 17.04.2022 /а.с.21/.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 81 від 24.05.2022, з посиланням на бойове розпорядження від 24.05.2022 № 40осб, військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , слід вважати таким, що бере безпосередню участь у бойових діях, здійснює заходи з оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебуває в районі ведення воєнних (бойових) дій /а.с.22/.

Згідно з актом про настання смерті від 18.08.2022, стрілець-санітар 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув, отримавши ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 15 год. 30 хв. смертельне вогнепальне поранення, потрапивши у ворожу засідку, здійснюючи відхід у групі військовослужбовців 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 з ВОП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у бік ВОП «ІНФОРМАЦІЯ_10» в ІНФОРМАЦІЯ_11 біля розвилки лісових доріг. Факт загибелі ОСОБА_2 підтверджують ОСОБА_8 , командир 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 та ОСОБА_9 , командир відділення взводу протитанкових керованих ракет в/ч НОМЕР_1 , про що останніми проставлено особисті підписи у акті /а.с.27/.

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2022 № 359/1Д «Про результати службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 в районі бойових дій», розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2022 №94/1Д «Про призначення службового розслідування по факту загибелі стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , завершено. ОСОБА_2 стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 визнано таким, що ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув (смерть внаслідок отриманих поранень несумісних з життям) під час виконання обов`язків військової служби внаслідок дій з боку противника (збройних сил російської федерації) в районі ведення бойових дій та пов`язана із захистом Батьківщини /а.с.24-26/.

Також з тексту зазначеного наказу вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_2 , стрілець-санітар 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 оаембр від 24.05.2022 № 40 осб знаходився на ВОП «ІНФОРМАЦІЯ_6» біля АДРЕСА_1 у складі військовослужбовців 3 стрілецької роти та ІНФОРМАЦІЯ_12, де виконував бойове завдання по захисту батьківщини від агресії російської федерації. З ранку ІНФОРМАЦІЯ_2 ворог почав штурм ВОП «ІНФОРМАЦІЯ_6» з метою його захоплення. Зав`язався стрілецький бій, який з перервами тривав увесь день. Приблизно о 15:00 у військовослужбовців закінчились набої і вони отримали від старшого ВОПа, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_12 з позивним « ОСОБА_10 », наказ на відхід до ВОП «ІНФОРМАЦІЯ_10», що знаходилась на відстані біля 2 км, униз з пагорба по лісовій дорозі. Відходила група із 10 чоловік, військовослужбовців 3 стрілецької роти. Першими пішла група із 7 чоловік у складі: солдатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , старшого сержанта ОСОБА_14 , старшого солдата ОСОБА_15 , старшого солдата ОСОБА_16 , сержанта ОСОБА_17 . Група, у складі лейтенанта ОСОБА_18 , сержанта ОСОБА_19 та солдата ОСОБА_20 , прикривала їх відхід і покинувши ВОП «ІНФОРМАЦІЯ_6» йшла позаду на відстані близько 30 м зберігаючи візуальний контакт. Біля розвилки лісових доріг перша група із 7 чоловік потрапила у засідку ворога, в результаті чого солдат ОСОБА_21 , солдат ОСОБА_22 , солдат ОСОБА_23 , старший сержант ОСОБА_24 , старший солдат ОСОБА_25 , старший солдат ОСОБА_26 і сержант ОСОБА_27 отримали смертельні вогнепальні поранення і їх зброю та документи забрав ворог. Відомості про місце знаходження тіла солдата ОСОБА_2 відсутні, оскільки місце його загибелі знаходиться на території непідконтрольній території Збройним Силам України.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 14 від 23.08.2022 (за вих. № 968), адресоване ОСОБА_6 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_28 сповіщено зі скорботою про те, що її син, солдат по мобілізації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-санітар 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , в районі бойових дій поблизу АДРЕСА_1 , виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав смертельні вогнепальні поранення несумісні з життям. Відомості про місцезнаходження тіла солдата ОСОБА_2 відсутні, оскільки місце його загибелі знаходиться на території непідконтрольній Збройним Силам України /а.с.28/.

Таким чином, заявником надано докази, які достовірно свідчать про смерть його сина в певний час за певних обставин (тобто достовірно підтверджують як сам факт смерті військовослужбовця у певний час, так і причинно-наслідковий зв`язок між його смертю та захистом батьківщини від збройної агресії російської федерації проти України). Метою встановлення юридичного факту заявник зазначив необхідність на підставі рішення суду про встановлення юридичного факту смерті отримати свідоцтво про смерть сина, а також отримання відповідної соціальної допомоги.

Дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» констатовано, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлені Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545.

Відповідно до вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Статтею 317 ЦПК України визначено особливості встановлення в окремому факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. (частина 2 статті 317 ЦПК України)

У заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частини перша - друга статті 318 ЦПК України).

При цьому, положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів (постанова Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 756/8168/21).

Відповідно до ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» від 01 липня 2022 року № 2345-IX, розширено перелік територій, щодо яких поширюється дія статті 317 ЦПК України. На сьогодні до них належать території, на яких введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до законодавства.

Ураховуючи, що Указом Президента України воєнний стан введено на всій території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, спрощений порядок розгляду судом справ про встановлення юридичних фактів смерті та народження за статтею 317 ЦПК України розширюється на встановлення таких юридичних фактів, що відбулись на всій території України (як мінімум до закінчення воєнного стану). Здебільшого такий спосіб стосується зони воєнних дій та тимчасово окупованих територій, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22, від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надані заявником, ОСОБА_1 , й досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази в достатній мірі достовірно свідчать та підтверджують факт смерті його сина, ОСОБА_2 , стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 15 год. 30 хв. в районі н.п. Богородичне Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Відсутність відповідних документів про смерть унеможливлюють реєстрацію смерті останнього та отримання заявником відповідного свідоцтва про смерть.

Для заявника встановлення факту смерті сина необхідно для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 в органах РАЦСу, оскільки від цього залежить виникнення його особистих та майнових прав, зокрема, щодо отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, отримання виплат, передбачених Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. №168, Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.01.2023 року № 45.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно з якою, встановлення факту, що має юридичне значення щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 76-81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 318, 319, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Іванківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженця с. Шпилі Вишгородського (раніше Іванківського) району Київської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Богородичне Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання та ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.11.2024.

Повне найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ,

Заінтересовані особи:

Іванківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 42493503, юридична адреса: вул. Івана Проскури, буд.26, с-ще Іванків, Вишгородський район, Київська область, 07201, адреса електронної пошти: vcs.iv.ko@kv.minjust.gov.ua;

Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8, код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , юридична адреса: АДРЕСА_4 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13, код ЄДРПОУ: НОМЕР_7, юридична адреса: АДРЕСА_5

Суддя Анатолій КОРЧКОВ