№ 536/54/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука подання начальника Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_6 про звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння,
установив:
До суду звернувся начальник Кременчуцького районноговідділу філіїДержавної установи«Центр пробації»у Полтавськійобласті ОСОБА_7 з поданням відповідно до якого просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Вобґрунтування поданнязазначено,що вирокомКременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті від14.03.2024року ОСОБА_5 визнано винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,та призначенопокарання зач.4ст.185КК Україниу видіпозбавлення воліна строк5років,згідно ст.75,76КК Українивід відбуванняпокарання звільненоз випробуваннямз встановленняміспитового строкутерміном на1рік.З 29.04.2024року наобліку Кременчуцькогорайонного відділуфілії Державноїустанови «Центрпробації» вПолтавській областіперебуває засудженийзвільнений відвідбування покаранняз випробуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вироку суду, на початку грудня місяця 2023 року, у денний час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, засуджений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Вартість викраденого майна згідно вироку суду становить 1 999,03 грн.
09.08.2024 набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відповідно до якого підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення правопорушення. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Таким чином, зазначеним Законом крадіжки на суму, що не перевищують на момент вчинення правопорушення у 2024 році 3028 грн., у 2023 році 2684 грн., у 2022 році 2481 грн., у 2021 році 2270 грн., у 2020 році 2102 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2 684 грн. На 01 січня 2023 року ця сума складала 2 684 грн. Так, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Вартість викраденого майна складає 1 999 грн. 03 коп. Враховуючи вищевикладене, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України начальник Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_7 звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 за вироком Кременчуцького районного суду від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння.
В судовому засіданні представник Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_4 подання підтримала з підстав, що в ньому зазначені.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подання.
Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні подання підтримав.
Суд, вислухавши пояснення представника Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації», засудженого та думку прокурора, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, особову справу засудженої, дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст.539КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини 2 статі 539КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст.537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частинами 2 і 3 статті 74КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Вироком Кременчуцькогорайонного судуПолтавської областівід 14.03.2024року встановлено,що напочатку грудня2023року уденний часдоби, ОСОБА_5 перебував натериторії домоволодінняпо АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 , якій допомагав по домашньому господарству. Знаходячись у кімнаті будинку на підлозі побачив водяний насос «Pedrollo» модель «PUMP PKm 60», та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який продовжено неодноразово на підставі нормативно-правових актів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та власник відсутній, у вищевказаній кімнаті шляхом вільного доступу, таємно, з підлоги викрав водяний насос «Pedrollo» модель «PUMP PKm 60» вартість якого відповідно до висновку експерта № 5504 від 23 грудня 2023 року складає 1 999, 03 грн.
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1999, 03 грн.
Згідно зазначеного вироку ОСОБА_5 , на початку грудня 2023 року спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 1 999,03 грн., його дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
На час, до якого відносяться інкриміновані обвинуваченій ОСОБА_9 діяння, положення ч. 1 ст.51КУпАП діяли в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна" № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Частиною 3 ст. 51 КУпАП було встановлено, що викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XXПодаткового кодексуУкраїни якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Положеннями ст.185КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст.51КУпАП в редакції Закону України№ 1449-VIвід 04.06.2009 у 2023 році на час, до якого відносяться інкриміноване ОСОБА_5 діяння згідно вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14.03.2024 року крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268 грн. 40 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 268 грн. 40 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, до ст.51КУпАП були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Аналогічний висновок відображено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 567/507/23.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинив на початку грудня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1 342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2 684 грн. (1342*2=2 684).
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із ч. 6 ст.3КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Частиною 1 статті 5КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 2 ст.74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна в грудні 2023 року становила 1 999 грн. 03 коп., тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексуУкраїни настає кримінальна відповідальність, а саме 2 684 грн., то суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання у зв`язку з усуненням караності діяння.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання та звільнення засудженого за діяння, караність якого законом усунена, від покарання, призначеного вироком у відповідності до ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-IX від 18.07.2024 року, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд,
постановив:
Подання начальника Кременчуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_6 про звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засудженого вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2024 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1
Суд | Кременчуцький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123353718 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його |
Кримінальне
Кременчуцький районний суд Полтавської області
Баранська Ж. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні