Ухвала

від 28.11.2024 по справі 572/5257/24

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/5257/24

1-в/572/586/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

представника заявника ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання можливості продовження примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6

розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-586/24/572/5257/24 заяву голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лопушна Перемишлянського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови спец ЛКК Комунального підприємства «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на органічний розлад особи та поведінки внаслідок епілепсії з частими поліморфними епілептичними нападами та вираженими характерологічними змінами особистості по епі-типу з дисфоріями, наростаючим (до рівня помірно вираженого) інтелектуально-мнестичним зниженням з вираженим стійким рівнем обмеження життєдіяльності.

Відносно останнього рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, які в подальшому змінено на примусові заходи медичного характеру, відповідно, із посиленим та звичайним наглядом.

В процесі лікування та реабілітаційно-лікувальних заходів у клінічній картині захворювання ОСОБА_6 не спостерігається достатньої стабілізації психічного стану хворого за своїм психічним станом на тлі відсутності достатньої критики до скоєного та власного захворювання, розуміння необхідності в постійному догляді та нагляді з боку оточення, стійкої втрати соціальних зв`язків, що є факторами високого ризику скоєння повторних суспільно небезпечних дій, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладі із звичайним наглядом.

Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із звичайним наглядом до 6 місяців.

В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримала, пояснила, що на даний час стан пацієнта не покращився, іноді стає агресивним, емоційно нестійкий, через що потреба у продовженні застосованих раніше примусових заходів медичного характеру на даний час не відпала, а тому лікування слід продовжити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву КП, зазначає, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Захисник в судовому засіданні просить задоволити подану КП «ОПЛ с.Орлівка» заяву.

ОСОБА_6 в судовому засіданні просив припинити лікування, оскільки перебуває у медичних закладах протягом тривалого часу.

Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 січня 2009 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, за ознаками ч.1 ст.115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Застосовані відносно ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом змінені на примусові заходи медичного характеру із посиленим наглядом, а в подальшому - звичайним наглядом, що доводиться наданими суду ухвалами Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року та Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 червня 2017 року, які продовжені надалі ухвалою Франківского районного суду м.Львова від 22 травня 2024 року.

Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №73 від 08 листопада 2024 року ОСОБА_6 встановлено діагноз : органічний розлад особи та поведінки внаслідок епілепсії з частими поліморфними епілептичними нападами та вираженими характерологічними змінами особистості по епі-типу з дисфоріями, наростаючим (до рівня помірно вираженого) інтелектуально-мнестичним зниженням з вираженим стійким рівнем обмеження життєдіяльності. В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів в клінічній картині захворювання не спостерігається достатня стабілізація психічного стану хворого.

Отже, враховуючи психічний стан ОСОБА_6 , який за своїм психічним станом на тлі відсутності достатньої критики до скоєного та власного захворювання, розуміння необхідності в постійному догляді та нагляді з боку оточення, стійкої втрати соціальних зв`язків, що є факторами високого ризику скоєння повторних суспільно небезпечних дій, комісія лікарів вважає, що останній потребує продовження примусових заходів медичного характеру зі звичайним наглядом.

Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров`я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.

Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов`язковим лікарським наглядом.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.

Отже, суд дійшов висновку, що заява голови спеціальної ЛКК КП «ОПЛ с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -

УХВАЛИВ :

Заяву голови спеціальної ЛКК КП «Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка» Рівненської обласної ради про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лопушна Перемишлянського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом - задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 6 місяців.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя