Ухвала

від 21.11.2024 по справі 705/741/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/741/24

1-кп/705/787/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Умань Черкаської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, на утриманні має малолітню дитину, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 20.12.2023 близько 19 години 40 хвилин перебуваючи в м. Умань Черкаської області, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента № 133/2022від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-1X від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022від 18.04.2022, затвердженим Законом України №2212-1Х від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022від 17.05.2022, затвердженим Законом України №2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022від 12.08.2022, затвердженим Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022від 07.11.2022, затвердженим Законом України №2738-ІХ від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023від 06.02.2023, затвердженим Законом України №2915-1X від 07.02.2023, Указом Президента України №254/2023від 01.05.2023, затвердженим Законом України №3057-ІX віл 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023від 26.07.2023, затвердженим Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023, Указом Президента України № 734/2023від 06.11.2023, затвердженим Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, перебуваючи в торговому залі магазину «Епіцентр» по вул. Київська, 27, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з полиць з товарами наступні товаро-матеріальні цінності: сувенір «Прищепка новорічна» в кількості 3 шт., вартість яких згідно довідки № 2469 від 20.12.2023 становить 46 гривень 80 копійок; заготовку до вікна, вартість якої згідно довідки № 2469 від 20.12.2023 становить 230 гривень 00 копійок; серветки «ФБ», вартість яких згідно довідки № 2469 від 20.12.2023 становить 30 гривень 90 копійок; книгу «Кенгуру Джунглі», вартість якої згідно довідки № 2469 від 20.12.2023 становить 44 гривні 88 копійок; набір ароматичних міні-маркерів для малювання «Яскравий настрій» вартість яких згідно довідки № 2469 від 20.12.2023 становить 58 гривень 62 копійки, тобто на загальну суму 411 гривень 20 копійок, які поклала до кишені дитячого візку, з яким вона зайшла до магазину, таким чином замаскувавши їх з метою викрадення, після чого, не розрахувавшись за даний товар, пройшла через касу магазину та, рухаючись в напрямку виходу, але була виявлена та зупинена охоронцем магазину, тобто таким чином з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки діями обвинуваченої ОСОБА_4 могло б бути завдано шкоду, розмір якої не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на час його вчинення, тому він відносяться до категорії дрібної крадіжки, за що відповідальність передбачена за ст.51 КУпАП.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника та не заперечувала проти закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор проти клопотання сторони захисту не заперечував та вважав, що наявні підстави для закриття кримінального провадження в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке інкриміновано обвинуваченій.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі,якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, що мало місце 20.12.2023 на суму 411,20 грн.

09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (Закон №3886-ІХ), яким викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, якою визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням зазначеного, викрадення чужого майна (крадіжка) вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу Українидля відповідного року.

Підпунктом169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 01 січня звітного податкового року.

Згідност. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2684 грн.

З урахуванням наведеного, сума соціальної пільги у 2023 році становить 1342 грн., тобто для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум у 2023 році становить 1342 грн., відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2023 році становить 2684 гривні.

За таких обставин на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення 20.12.2023 вартість майна, що є предметом крадіжки, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Згідно ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно дост. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи наведене, Закон №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Провнесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,із врахуванням положеньст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України, має зворотну дію в часі, і як наслідок, поширюється на обвинувачену ОСОБА_4 .

Також судом ураховується усталена практика Європейського суду з прав людини щодо поняття «якість закону» - національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб. Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст.7 «Ніякого покарання без закону» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.

Для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття кримінального провадження.

Так, згідно ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

У зв`язку із зазначеним та враховуючи вимоги ст. 5 КК України, ст.58 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людинизакон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і суди мають застосовувати той закон, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.

Враховуючи, що на даний час втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння та обвинувачена ОСОБА_4 надала згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, то суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 370-372, 395, 479-2 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України закрити в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази:

- три сувеніри прищепки; заготовку до вікна; упаковку серветок «ФБ»; книгу «Кенгуру джунглі», набір ароматичних міні-маркерів «Яскравий настрій» - повернути ТОВ «Епіцентр К»;

- компакт-диск формату DVD-R з відеофайлами з камер спостереження магазину «Епіцентр» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1