Номер провадження 3/243/5115/2024
Номер справи 243/9687/24
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» листопада 2024 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Хаустова Т.А, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , стрільця-снайпера гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти, солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 ч. 3 КУпАП ,-
В С Т А Н О В И В :
07 листопада 2024 року о 13 годині 40 хвилин, солдат ОСОБА_2 , перебував на території тимчасового розташування підрозділу Військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_2 роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив.
З огляду на те, що ОСОБА_2 був обізнаний про складання щодо нього Протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі складеного відносно нього Протоколу про адміністративне правопорушення.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 повідомлений, не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти Протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що « сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши Клопотання про його відкладення.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Зважаючи на приписи ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію ( крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Провина ОСОБА_2 доведена матеріалами справи, а саме:
- Протоколом про військове адміністративне правопорушення № 88 від 08 листопада 2024 року, згідно з яким 07 листопада 2024 року о 13 годині 40 хвилин, солдат ОСОБА_2 , перебував на території тимчасового розташування підрозділу Військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду;
- Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 33 від 07 листопада 2024 року, з якого вбачається, що за наслідками огляду ОСОБА_2 07 листопада 2024 року встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння;
- та іншими матеріалами справи.
Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовців на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння, вчинене особою в умовах особливого періоду.
Таким чином, провина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Судом також у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
З урахуваннямобставин справита особиправопорушника,вважаю занеобхідне накластина ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 34, 35, 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень) 00 коп., р/р: UA488999980313020106000005658, Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, МФО 899998, одержувач платежу Донецьке ГУК/Слов`янський МТГ/21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 гривень на доходний рахунок UA908999980313111256000026001, Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.
Відповідно достатті 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно достатті 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Термін звернення до виконання три місяці.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.
Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області Т.А. Хаустова
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123354992 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Військові адміністративні правопорушення Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями |
Адмінправопорушення
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Хаустова Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні