Рішення

від 28.11.2024 по справі 301/3652/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3652/24

2/301/1628/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до виконавчого комітету Зарічанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,33 га, в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , який заповіту не залишив. Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_2 є його вдова - позивачка ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3 , який відмовився від спадщини на користь позивачки. Позивачка спадщину прийняла, оскільки на день відкриття спадщини фактично проживала разом із спадкодавцем.

До складу спадщини входять, у тому числі: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,33 га: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, які розташовані на території с.Заріччя та належали ОСОБА_2 відповідно до рішення Зарічанської сільської ради від 05 листопада 2004 року.

Позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка на частину майна, а саме: на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Однак, позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок та вищевказані земельні ділянки, які також входять до складу спадкового майна, оскільки жиловий будинок та земельні ділянки не зареєстровані та відсутні на них правовстановлюючі документи.

Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.

Ухвалою Іршавського райсуду від 22.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с. 40,50).

Представник виконавчого комітету Зарічанської сільської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, відзиву на позов чи заперечень проти задоволення позову не подав (а.с.49).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований (а.с. 51).

Згідно виписки з погосподарської книги Зарічанської сільради за 2016-2023 роки, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 (а.с.19). Житловий будинок збудований у 1999 році на земельній ділянці, що надана для забудови площею 0,04 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.23-26). Згідно висновку про вартість майна №78 від 14.10.2024 року, вартість будинку становить 115000 грн. (а.с.27).

Відповідно до рішення 20 сесії п`ятого скликання Зарічанської сільради від 05.11.2004 року, ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , передано у власність земельну ділянку площею 0,33 га (для будівництва житлового будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га), яка вилучена від його батька - ОСОБА_4 (а.с.20). ОСОБА_2 було зобов`язано виготовити документи про відвод земельної ділянки та будівельний паспорт на будівництво житлового будинку.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.12.2018 року (а.с.16). Заповіту ОСОБА_2 не залишав.

Спакоємцями за законом першої черги за ОСОБА_2 є його вдова - позивачка ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3 , який відмовився від спадщини на користь позивачки. Дана обставина підтверджується поданою в нотаріальну контору заявою про відмову від прийняття спадщини від 22.03.2019 року (а.с.21). Відмова спадкоємця від спадщини не суперечить закону, не порушує права та законні інтереси інших осіб. Позивачка спадщину прийняла, оскільки на день відкриття спадщини фактично проживала разом із спадкодавцем за адресою АДРЕСА_2 (а.с.18).

Позивачці 14.10.2024 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 на частину спадкового майна, а саме: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

До складу спадщини також входять: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , та земельні ділянки загальною площею 0,33 га: для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га, які розташовані на території с.Заріччя та передані у власність ОСОБА_2 відповідно до рішення Зарічанської сільської ради від 05 листопада 2004 року.

Однак, позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок та вищевказані земельні ділянки, які також входять до складу спадкового майна, оскільки жиловий будинок та земельні ділянки не зареєстровані та відсутні на них правовстановлюючі документи.

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.

Згідно ст. ст. 1218 та 1225 ЦК України, ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Виконавчий комітет Зарічанської сільської ради Хустського району (раніше Іршавського району), на території якого розташоване нерухоме майно, не заперечував проти задоволенняпозову.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку був ОСОБА_2 , згідно рішення сільради йому передано у власність земельні ділянки, а позивачка є його спадкоємцем, що прийняла спадщину, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.

Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну ділянку загальною площею 0,33 га (для будівництва житлового будинку площею 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,21 га), яка розташована на території с.Заріччя та згідно рішення 20 сесії п`ятого скликання Зарічанської сільради від 05.11.2004 року передана у власність ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.

Головуюча: М. О. Пітерських