Рішення

від 28.11.2024 по справі 461/8870/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8870/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Галицький районнийсуд містаЛьвова у складі головуючої суддіПавлюк О.В.,за участісекретаря судовогозасідання ГнатковичВ.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (далі Позивач або ТОВ «ФК «СОНАТІ») (адресамісцезнаходження:02002,м.Київ,вул.Окіпної Раїси,8/127,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ43518172) до ОСОБА_1 (далі Відповідачка або Позичальник) (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі кредитор або АТ «Ідея Банк»)(адресамісцезнаходження:79008,м.Львів,вул.Валова,11,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ19390819) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідачки про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 158077,97 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 12.10.2018 АТ «Ідея Банк» та Відповідачка уклали кредитний договір №Z75.00607.004412654 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти у сумі 59400,00 грн. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» на підставі договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023.

Позивач стверджує, що Відповідачка зі своєї сторони не виконала умови Кредитного договору - не здійснила належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 158077,97грн.

Враховуючи наведене, а також те, що по теперішній час Відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів Позивача, Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 05.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а. с. 50), встановивши сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачка 20.11.2024 скерувала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом термінів позовної давності. Зазначає, що кредит їй був необхідний, оскільки її сім`я була у важкому матеріальному становищі - Відповідачка на момент укладення Кредитного договору була єдиним годувальником у родині, маючи на утриманні двох малолітніх дітей, а кредит був необхідний їй для забезпечення базових потреб її дітей, таких як харчування, одяг та медичне обслуговування. Окрім цього, зазначає, що протягом тривалого часу сумлінно виконувала свої зобов`язання за Кредитним договором, однак через непередбачувані обставини, такі як втрата роботи та погіршення здоров`я, Відповідачка не змогла погасити заборгованість.

Позивач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті з ухваленням рішення. При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У частинах 1 та 3 статті 13ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 129 Конституції України,ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зст. 3 ч. 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 12.10.2018 АТ «Ідея Банк» та Відповідачка уклали кредитний договір №Z75.00607.004412654 (а. с. 12-15), відповідно до умов якого Відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти у сумі 59400,00 грн. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» на підставі договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023 (а. с. 24-29).

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023 ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором №Z75.00607.004412654 від 12.10.2018 у розмірі 158077,97 грн (а. с. 30), яка згідно з довідкою-розрахунком заборгованості складається зі: простроченої заборгованості за основним боргом 59393,1 грн; простроченої заборгованості за відсотками 21292,61 грн; простроченої заборгованості за комісіями 77392,26 грн (а. с. 22).

Заборгованість Відповідачки також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків НОМЕР_3 ) (а. с. 23).

Варто зазначити, що Відповідачка не заперечує наявність у неї заборгованості за Кредитним договором у відзиві на позовну заяву.

Позивач скерував на адресу Відповідачки письмову вимогу про виконання боргових зобов`язань за кредитним договором №Z75.00607.004412654 від 12.10.2018 (а. с. 35-40).

Згідно з положеннямист. 509 Цивільного кодексу України(даліЦК України), зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст.610,611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У частині 1статті 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зіст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1ст. 612 ЦК Українивизначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 статтіст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Суд беззаперечно встановив, що Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, комісію та інші платежі за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Як вже зазначив суд раніше, Позивач направив Відповідачці вимогу про виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором, надавши можливість Відповідачці добровільно врегулювати заборгованість, однак вимога не була виконана. Відповідачка у встановлений строк зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.Суд встановив, що Відповідачка прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань та не представила суду жодних доказів на спростування вимог Позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Щодо доводів Відповідачки про сплив строку позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зіст. 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 ЦК Українивстановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зіст. 267 ЦК України,позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Установивши, що строк позовної давності пропущений без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови.

Наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (стаття 267 ЦК України). Загальна позовна давність застосовується до вимог, що стосуються захисту права власності та інших речових прав. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Однак у пункті 5.2 Кредитного договору №Z75.00607.004412654 від 12.10.2018 передбачено, що цей договір вступає в законну силу з дня його підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Таким чином, суд вважає, що строк на звернення до суду з цим позовом не пропущений, оскільки Кредитний договір діє по теперішній час, адже Відповідачка у повному обсязі не виконала зобов`язань за договором.

При ухваленні цього рішення суд також врахував усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову витрати на оплату судового збору витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст.259,351 - 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (адресамісцезнаходження:02002,м.Київ,вул.Окіпної Раїси,8/127,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ43518172) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 158077 (сто п`ятдесят вісім тисяч сімдесят сім) грн.97 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (адресамісцезнаходження:02002,м.Київ,вул.Окіпної Раїси,8/127,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ43518172) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ПАВЛЮК