Постанова

від 06.08.2024 по справі 296/9060/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/9060/22 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 72 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/9060/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради , про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката ЯнчукаМаксима Олександровича, на рішення Богунського районного суду м.Житомира від8квітня 2024року,ухвалене під головуванням судді Зосименка О.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що 13.10.2011 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Однак сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Під час перебування в шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2015 року шлюб розірвано, дитину залишено на проживання і виховання з матір`ю. Причиною звернення з позовом до суду є абсолютна байдужість відповідача до морального, фізичного та духовного розвитку спільної дитини. Вже понад п`ять років батько не виконує жодного з перелічених обов`язків. Відповідач не бере участі у вихованні дитини, не провідує доньку, не цікавиться здоров`ям дитини, морально та матеріально не підтримує дитину. Жодного разу не вітав доньку на День народження, Новий Рік, Різдво та інші свята, що знову ж таки підтверджує факт повної байдужості щодо долі дитини. На сьогоднішній день дитина свого батька взагалі не бачить, не відчуває жодного батьківського піклування та любові.

Зауважила, що дитина проживає разом з нею і перебуває на її повному утриманні. Батько самоусунувся від виховання та утримання дитини. Жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. У відповідача існує заборгованість за аліментами. Натомість, вона забезпечує дитині гідні умови проживання та гармонійну атмосферу оточення. Між нею, донькою та іншими оточуючими людьми склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Отже, батько свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Таким чином, просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 8 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук М.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема,зазначає,що причиноюзвернення зпозовом досуду єабсолютна байдужістьвідповідача доморального,фізичного тадуховного розвиткуспільної дитини. Вже понад сім років батько не виконує жодного з перелічених обов`язків. Відповідач не бере участі у вихованні дитини, не провідує доньку, не цікавиться здоров`ям дитини, морально та матеріально не підтримує дитину. Жодного разу не вітав доньку на День її народження, Новий Рік, Різдво та інші свята, що знову ж таки підтверджує факт повної байдужості щодо долі дитини.

На сьогоднішній день дитина свого батька взагалі не бачить, не відчуває жодного батьківського піклування та любові. Дитина проживає разом з позивачкою і перебуває на її повному утриманні. Батько самоусунувся від виховання та утримання дитини. Жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

У відповідача існувала заборгованість за аліментами, яку він почав погашати лише після подачі даного позову.

Натомість, завдяки позивачці, дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачкою, донькою та іншими оточуючими людьми склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей.

Таким чином, батько свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Підкреслює, що судом в основу рішення було покладено виключно припущення, не підтверджені жодним належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом, в повній мірі проігноровано норму рівності обов`язків батьків.

Крім того, в обґрунтування свого рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав суд посилався лише на слова відповідача та його позицію, не підтверджені жодними доказами, а також на те, що позивачка чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Але жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів цьому не надав.

Суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що батьківська турбота, передбачена СК України, не є бажанням чи правом батьків, а є їх обов`язком.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_1 , від 05.04.2012 року.

13.10.2011 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2015 року шлюб між сторонами розірвано, дитину залишено на подальше проживання при матері та стягнуто із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.12.2022 року в ОСОБА_2 наявний борг по аліментам в сумі 794,95 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 березня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною позов задоволено частково, усунуто перешкоди в спілкуванні з дитиною та визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення побачень протягом першої та третьої неділі з 17.00 години до 20.00 години; протягом другого та четвертого понеділка з 15.00 години до 19.00 години в присутності матері.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказала, що зі слів матері дитини, батько має часткову заборгованість зі сплати аліментів, участі у вихованні дитини не приймав. З початком війни мати з дитиною виїхала за кордон.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що був період, коли мати виїхала за кордон на 2-3 місяці, дитину залишила бабусі, батько дитини не цікавився, мати перешкод у спілкуванні не чинила.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що батько дитини з нею не спілкується, не давав дозвіл на виїзд дитини за кордон. Її сестра вимушена була виїжджати за кордон та залишати дитину бабусі у 2018, 2019 роках. Батько не приходив до дитини, але два рази прийшов у садочок без дозволу матері. На три роки подарував дитині велосипед, проте сестра повернула подарунок.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 16.08.2023 року № 1145 про затвердження висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки і піклування вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст. 11 Закону України « Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави для позбавлення батьківських прав передбачені ст. 164 СК України.

Так, частиною 1 даної статті передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Аналіз змісту ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як у сукупності, та й кожен окремо, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька ( матері), так і для дитини, й застосовується судом лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року зазначив, що питання сімейних відносин має ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

У справі " Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( параграф 100).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачкою не надано належних доказів, які б свідчили про беззаперечні факти свідомого та умисного ухилення батька від виконання своїх обов`язків щодо дитини, оцінивши факти вирішення судом проблеми усунення перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною, а також наявність неприязних стосунків між сторонами, перебування матері і дитини за кордоном, що впливає на налагодження стосунків між батьком і дитиною

Застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, в даному випадку є невиправданим та не сприятиме захисту прав дитини, яка буде розлучена зі своєю матір`ю.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують рішення суду.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката ЯнчукаМаксима Олександровича, залишити беззадоволення,а рішення Богунського районногосудум.Житомиравід8квітня2024року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: