Ухвала

від 27.11.2024 по справі 711/8566/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 11-сс/821/462/24 Справа № 711/8566/24Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі:

секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

адвоката - ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. Золотоніська механізація» на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2024 року, якою накладено арешт на майно,

в с т а н о в и в :

Прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання обгрунтовував тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42024250000000049 від 26.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364 КК України.

З метою відшукання доказів незаконного видобутку, переміщення та реалізації корисних копалин (піску), 29.10.2024, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.10.2024, проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 7121586200:06:003:0635 загальною площею 0.0627 га, в ході якого виявлено та вилучено спецтехніку, яка використовувалась для навантаження та переміщення піску, а саме:

- бульдозер 44028 СА марка Т-170, на якому мається металева табличка з цифровим написом 24-011414, власником є ТОВ «МС Золотоніська Механізація», код ЄДРПОУ 21382187, директором товариства є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому передано на відповідальне зберігання.

Постановою від 29.10.2024 слідчим вищезазначені речі (предмети) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, так як вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор вказував, що арешт майна викликаний необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 листопада 2024 року клопотання задоволено частково. Накладено арешт у кримінальному провадженні №42024250000000049 від 26.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364 КК України на речові докази, вилучені в ході проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 7121586200:06:003:0635 загальною площа 0.0627 га, а саме:

-бульдозер 44028 СА марка Т-170, на якому мається металева табличка з цифровим написом 24-011414, власником якого є ТОВ «МС Золотоніська Механізація», код ЄДРПОУ 21382187, директор товариства - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому передано на відповідальне зберігання, з метою збереження речових доказів, шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження.

Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходив з сукупності обставин, які вказують на ймовірно вчинене кримінальне правопорушення, врахував, що вилучений бульдозер є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і тому з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування, зникнення майна та збереження речових доказів дійшов до переконання про накладення арешту на вказане майно.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який представляє інтереси ТОВ «М.С. Золотоніська механізація» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивує тим, що в судовому засіданні 13.11.2024 не було оголошено резолютивну частину судового рішення, 14.11.2024 він отримав його на електронну адресу, повний текст оскаржуваної ухвали з мотивацією накладення арешту виготовлено 15.11.2024 та направлено на його електронну адресу 18.11.2024. Наголошує, що про мотиви прийнятого судового рішення дізнався лише після ознайомлення з повним текстом ухвали, а тому просить строк на апеляційне оскарження поновити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що як підставу для арешту майна, прокурор визначив, що майно було знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі сліди правопорушення, натомість, це не відповідає дійсності, оскільки бульдозер не використовувався для добування піску. Звертає увагу, що відсутні будь-які докази видобування піску як корисної копалини і вивезення або реалізації за допомогою бульдозера.

Зазначає, що прокурором не долучено до клопотання доказів, що бульдозер є доказом або знаряддям кримінального правопорушення та використовувався для намиву піску, як не вказано і про його функціональне призначення в оскаржуваній ухвалі слідчого судді. Натомість, апелянт зауважує, що за своїми технічними характеристиками бульдозер не може видобувати, навантажувати або переміщувати пісок, він використовується виключно з метою вирівнювання земельної ділянки.

Апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що слідчим суддею при встановленні заборони розпорядження майном, не враховано, що арештований бульдозер був наданий в оренду на підставі договору оренди транспортних засобів від 01.10.2023 №21/10/23-ОТЗ, який укладено між ТОВ «М.С. Золотоніська механізація» та ФОП ОСОБА_10 . За умовами договору товариство передало ФОП ОСОБА_10 на платній основі у користування серед іншого вказаний бульдозер для господарської діяльності. Термін дії оренди установлено з 01.10.2023 по 31.12.2024.

Крім того, на підставі договору підряду із ФОП ОСОБА_11 за №13 від 21.10.2024, ФОП ОСОБА_10 зобов`язався виконати роботи по перегортанню та плануванню суміші на місці або території визначеної замовником, якою є АДРЕСА_2 та ділянка з кадастровим № 7121586200:06:003:0535, де мав працювати бульдозер.

Жодних доказів на підтвердження можливого використання бульдозера у роботах на ділянці, де навантажувався пісок, зокрема, фото,- та відеофіксації, пояснень водія бульдозера, ФОП ОСОБА_10 , до матеріалів клопотання прокурором не долучено.

Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді побудована на припущеннях та арешт на майно накладено без обгрунтування будь-якими доказами.

Також, вказує що слідчим суддею не враховано, що підрядні роботи проводилися за допомогою залученої спецтехніки відповідно до Робочого проекту, розробленого ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності ОСОБА_11 .

Огляд (обшук) бульдозера проведено без дозволу слідчого судді, оскільки в наданій до матеріалів клопотання ухвалі слідчого судді про дозвіл на огляд земельної ділянки зазначено про транспортні засоби, до числа яких спеціалізована техніка - бульдозер не належить відповідно до ДСТУ.

У запереченні на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала слідчого судді є законною та відповідає фактичним обставинам справи, встановленим на момент розгляду клопотання прокурора.

Зазначає, що за змістом робочого проекту, на який посилається апелянт, та на підставі якого виконується комплекс робіт, у тому числі за допомогою бульдозера 44028 СА марка Т-170, а саме його техніко-економічних показників, середній показник глибини розробки каналу складає 4,8 м, тобто більше аніж визначено законодавцем.

Отже, як сам Робочий проект, так і дії по його затвердженню і виконанню заходів без спеціального дозволу на користування надрами є недійсними та не створюють юридичних наслідків, окрім шкоди довкіллю.

Крім того, прокурор зауважує, що слідчим суддею дотримано баланс щодо співрозмірності втручання в майнові права ТОВ «М.С. Золотоніська механізація» як законного власника майна та завданнями кримінального провадження, і накладено арешт на майно лише шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження майном, залишивши право користування.

Заслухавши доповідь судді, думку апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні за наведених у ній підстав, міркування прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Згідно з положенням п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Згідно з ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді.

Згідно правової позиції Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18) у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 13 листопада 2024 року було оголошено лише резолютивну частину ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси, яка доставлена на електронну адресу адвоката ОСОБА_7 . 14.11.2024.

Повний текст ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2024 року виготовлено 15.11.2024 та 18.11.2024 направлено на електронну адресу адвоката ОСОБА_7 .

В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_7 вказує, що з мотивами прийнятого судового рішення ознайомився лише після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Враховуючи доводи апелянта та правову позицію Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), колегія суддів доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2024 року підлягає поновленню.

Згідно з положенням п.1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Судове рішення у відповідності до вимог ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 листопада 2024 року відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024250000000049, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 364 КК України.

В рамках проведення досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2024 року надано дозвіл на проведення огляду за участі спеціалістів земельної ділянки з кадастровим номером 7121586200:06:003:0635 загальною площею 0,0627 га, за цільовим призначенням для індивідуального садівництва, власником якої є ОСОБА_12 , з метою відшукання піску, який складується на земельній ділянці, проведення обмірів та встановлення об`ємів будівельного матеріалу, а також відбору зразків будівельного матеріалу (піску); проведення огляду тимчасової будівлі з метою вилучення документації, на підставі якої проводиться продаж піску, огляду транспортних засобів (екскаваторів, погружчиків, самоскидів, тягачів, портальних та плавучих кранів, гідропісконавантажувачів, авто- і електронавантажувачів, а також інших смеханізмів), якими вчиняється вивезення, ввезення, складування, навантаження піску.

На підставі вказаної ухвали слідчого судді, 29.10.2024 проведено огляд земельної ділянки 7121586200:06:003:0635, в ході якого виявлено спеціальну техніку, а саме: бульдозер 44028 СА, марка Т-170, з табличкою 24-011414, яке було вилучене та передане ОСОБА_9 - директору ТОВ «М.С. Золотоніська механізація», на відповідальне зберігання.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 від 29.10.2024 вказаний бульдозер визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024250000000049.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на бульдозер, шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження цим майном, слідчий суддя виходив з того, що дане майно визнане речовим доказом у справі, а тому, з метою забезпечення збереження речових доказів, яке може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на бульдозер, прокурор обгрунтовано мотивував необхідністю забезпечення збереження речового доказу, що узгоджується з метою, передбаченою п.1 ч.2, вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України та завданнями кримінального провадження.

З огляду на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024250000000049, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 364 КК України, з яких ч.3 ст. 240 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин, виявлена під час санкціонованого огляду техніка, а саме - бульдозер 44028 СА, марка Т-170, з табличкою 24-011414 може бути знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речового доказу та проведення необхідних слідчих дій та встановлення фактичних обставин, які були підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, колегія суддів вважає, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт бульдозеру, є виправданим заходом втручання в права особи, якій належить це майно, для запобігання знищенню, пошкодженню, приховуванню, відчуженню майна, яке визнане речовими доказами та відповідатиме завданням кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування.

Крім того, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, врахував сферу діяльності власника арештованого майна, основною з яких є проведення підготовчих робіт на будівельному майданчику, внаслідок чого обмежив правомочності власника щодо відчуження та розпорядження майном, залишивши право користування, що, на переконання колегії суддів, відповідає принципам співмірності втручання у права власника майна із завданнями кримінального провадження, з метою виконання яких застосовано арешт майна.

Колегія суддів критично оцінює твердження апелянта про відсутність оцінки в ухвалі слідчого судді функціонального призначення майна, на яке накладено арешт, оскільки на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя перевіряє лише достатність фактичних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, та сукупність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що слідчим суддею дотримано під час розгляду клопотання.

Доводи апелянта з приводу неврахування слідчим суддею надання в оренду ФОП ОСОБА_10 бульдозеру, що підтверджується договором оренди №21/10/23-013 від 01.10.2023, виконання останнім підрядних робіт за договором підряду №14 від 21.10.2024 на замовлення ФОП ОСОБА_11 з використанням бульдозера Т-170, а накладення арешту на нього унеможливлює подальше використання бульдозера орендарем, колегія суддів вважає такими, що не спростовують необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення.

Клопотання прокурора про арешт вилученого майна, яке слідчий суддя визнав обґрунтованим, подане з метою збереження речового доказу, який відповідає критеріям ст.98 КПК Ураїни, оскільки може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення або бути знаряддям кримінального правопорушення, для з`ясування чого органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (процесуальних) дій.

Інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, не є безумовними підставами для її скасування та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги за наведених у ній мотивів, а тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована, постановлена з урахуванням матеріалів досудового розслідування.

Керуючись статтями 170, 171, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. Золотоніська механізація» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 листопада 2024 року задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_7 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. Золотоніська механізація» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2024 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «М.С. Золотоніська механізація» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2024 року, якою накладено арешт на майно - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді