Рішення

від 27.11.2024 по справі 757/37280/24-ц

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №757/37280/24-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2024 року Ананьївський районнийсуд Одеськоїобласті в складі: головуючої судді: Желясков О.О.,

за участю секретаря судового засідання Голубович А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ананьїв Одеськоїобластів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат, Савчак Ярослав Олегович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року з Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат, Савчак Ярослав Олегович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 09 квітня 2020 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» було укладено кредитний договір №865956-А, відповідно до якого останнє зобов`язалось надати, а позичальник (позивачка по справі) отримати кредитні кошти в розмірі 8000,00 гривень у тимчасове користування до 08 травня 2020 року. Пункт 3 договору містить графік платежів, відповідно до якого позичальник (позивачка по справі) за користування вказаними коштами має сплатити 1980,00 гривень, а загальна сума що підлягає поверненню складає 9980,00 гривень (що вже включає тіло кредиту та проценти за користування коштами). Пізніше ТОВ «СС Лоун» відступило право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (відповідач по справі). 14 травня 2021 року за заявою відповідача приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено та посвідчено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10614, про стягнення з позичальника (позивача по справі) заборгованості за кредитним договором в розмірі 22320,00 гривень. 28 липня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича відкрито виконавче провадження № 66309988 на підставі заяви відповідача та виконавчого напису. 02 грудня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича за виконавчим провадженням № 66309988 було звернено стягнення на дохід боржника (позивачки по справі). Позивачка зазначає, що кредитний договір не був нотаріально завіреним. А розмір заборгованості не є безспірним. До цього часу позивачка не отримувала вимог від відповідача, що б попереджали про намір вчинити виконавчий напис чи вимог про повернення коштів. Враховуючи, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема напис вчинено на нотаріально непосвідченому договорі, а заборгованість не є безспірною, позивачка вважає, що є всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 31 жовтня 2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с.69-70).

Також ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року задоволено заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66309988 (а.с.72-73).

Позивачка, ОСОБА_1 , та її представник адвокат, Савчак Я.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1186819 від 07 серпня 2024 року (а.с.21), в судове засідання на розгляд справи не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.74 зворотний). Водночас представник позивачки, ОСОБА_2 , поштовим відправленням надав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити (а.с.80-81).

Представник відповідача, ТОВ «Фінфорс», в судове засідання на розгляд справи не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.75, 76 зворотні). У визначені судом строки представник відповідача відзив на позовну заяву або будь-які заяви по суті справи не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, в судове засідання на розгляд справи не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.77 зворотний, 79). У визначені судом строки треті особи пояснення щодо позовної заяви або будь-які заяви по суті справи не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву представника позивачки, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача та треті особи у визначені судом строки відзив на позовну заяву/пояснення щодо позовної заяви або будь-які заяви по суті справи не надали.

За наведених обставин у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд доходить до висновку щодо вирішення справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З наведених вище обставин установлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому в судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Також установлено, що відповідач, у встановлений для нього судом строк, відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України. В матеріалах справи міститься заява представника позивачки, в якій просить у разі відсутності відповідача та його представників провести заочний розгляд та винеси заочне рішення (а.с.80-81), що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч. 1 ст. 281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 865956-А (а.с.8-13).

14 травня 2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10614, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 865956-А від 09 квітня 2020 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-67 від 09 вересня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», заборгованість за кредитним договором №865956-А від 09 квітня 2020 року, в загальному розмірі 22 320,00 гривень (а.с.14).

28 липня 2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком М.Б. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66309988 про примусове виконання виконавчого напису № 10614 виданого 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкО.В.про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінфорс»заборгованості в розмірі 22320,00 гривень (а.с.16).

02 грудня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка М. Б. звернено стягнення на доходи боржника (позивачки по справі), які вона отримує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Глан ойл» (а.с.17).

Досліджуючи наявну в матеріалах справи ксерокопію виконавчого напису, судом встановлено, що як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус посилалася на статті 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (а.с.14).

Відповідно до ст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови за яких вчиняються виконавчі вимоги, а саме:нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється окрім Закону України «Про нотаріат» іншими актами законодавства України. Таким актом, зокрема є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року №282/20595.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 п. 1, п.п. 3.1, 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернуто увагу судам,що,вчиняючи виконавчийнапис,нотаріус нерозглядає спірпро право.Виконавчий написвчиняється виключноза документальнооформленими вимогами,які викладеніу Перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпроводиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів тількиза наявностівсіх умов,передбачених Законом№ 3425-XII.Безспірність вимогвизначається ненотаріусом абостягувачем,а відповіднодо Перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпроводиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів.Нотаріус лишеперевіряє безспірністьзаборгованості понаданим документам.Також зазначено,що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогоПостановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 (в редакції на дату вчинення виконавчого напису № 10614 - 14 травня 2021 року), нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) - для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином вбачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Такі висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17.

В постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц Верховний Суд України зазначив, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; факт отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, неможливо.

З матеріалів справи також не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.

Крім того, судом не встановлено, чи був кредитний договір № 865956-Аукладений 09квітня 2020року міжТовариством зобмеженою відповідальністю«СС Лоун»та позивачкоюнотаріально посвідченим.

Зазначене відповідачем та третіми особами не спростовано.

Статтею 12 ЦПК Українивстановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і вст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області року було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 10614 від 14 травня 2021 року приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.

Частиною 7 ст. 158 ЦПК Українивстановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позовна заява підлягає задоволенню, а вмотивованих клопотань учасників справи про скасування заходів забезпечення позову на час ухвалення судового рішення до суду не надходило, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що документально підтверджені, у виді судового збору в сумі 1211,20 гривень за подачу позовної заяви та 605,60 гривень за подачу заяви про забезпечення позову, а всього 1816,80 гривень.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачаєтся, що 13 травня 2024 року між адвокатом Савчаком Ярославом Олеговичем та позивачкою було укладено договір про надання професійних правничих послуг адвоката № 13-05/2024, в якому визначено порядок розрахунку гонорару та його орієнтований розмір 14000,00 гривень (а.с.22-26).

До вказаного договору додано: розрахунок № 1 згідно із договором № 13-05/2024 (а.с.28) та акт щодо обсягу наданих і виконаних робіт приймання-передачі професійних правничих послуг адвоката № 1 від 07 серпня 2024 року (а.с.27), згідно яких загальна вартість за надані послуги адвокатом Савчаком Я.О. становить 10000,00 гривень.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, предмет позову, складність та обсяг самої справи, та, зважаючи на обсяг фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає такий розмір витрат на правничу допомогу завищеним і непропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Суд звертає увагу, що предмет позову не є складним та не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи. Про що до речі зазначає сам адвокат у заяві про розгляд справи без участі представників позивача «Зважаючи на місцезнаходження суду та легкість даної категорії справ, …, сторона позивача не бачить сенсу у особистому участі під час розгляду справи. …, відповідачі зазвичай у даній категорії спорів не беруть участь, як власне і треті сторони.» (а.с.80).

Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 4000,00 гривень, що, на думку суду, буде співмірним зі складністю даної справи.

Отже з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 4000,00 гривень, що є обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 279-283, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат, Савчак Ярослав Олегович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусКиєво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОлена Василівна,приватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіШуляченко МиколаБорисовичзадовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ГрисюкОленою Василівною від 14 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 10614, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості в розмірі 22 320 (двадцять дві тисячі триста двадцять) гривень 00 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб.508-2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб.508-2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41717584, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп..

Заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2024 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про сторін у справі на виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 Відповідач: Треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб.508-2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41717584 Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: не надано приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, місцезнаходження: 65033, Одеська область, м. Одеса, вул. Владислава Домбровського, буд. 4А, офіс 307, 308; реєстраційний номер облікової картки платника податків: не надано

Відповідно до ст. 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченомуст. 272цього Кодексу.

Суддя: Желясков О.О.

Рішення набуло законної сили "__"

Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №757/37280/24-ц Ананьївського районного суду Одеської області.