Ухвала

від 27.11.2024 по справі 496/2412/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2412/23

Провадження № 1-в/496/186/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області, подання начальника Одеського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 , про звільнення засудженого від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 15.02.2024 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки,-

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшло подання начальника Одеського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 , про приведення вироку у відповідність до вимог закону у частині вирішення питання про звільнення від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь відносно ОСОБА_4 .

Подання мотивованетим,що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Одеському районному відділі № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області з 10.05.2024 року. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886- IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 5 Кримінального кодексу України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише у тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

ОСОБА_4 , засуджений вироком Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року. Вартість викраденого майна ОСОБА_4 по епізоду від 09.03.2023 року складала 1500 грн., а по другому епізоду від 09.03.2023 року вартість викраденого майна складала 1600 грн., що є меншим двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень. Тобто станом на 2023 рік, викрадене майно по кожному епізоду не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2684 грн.

Ураховуючи викладене та на підставі пункту 13 статті 537, частини 1, пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України, частини 2 статті 74 КК України, просить розглянути питання щодо приведення вироку Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до діючого законодавства.

Сторони до судового засіданні не з`явилися.

Представник органу пробації до судового засідання не з`явилася, але через підсистему «Електронний суд» направила до суду клопотання, в якому просить розглянути подання за її відсутності, подання підтримує в повному обсязі.

Згідно ч.5 ст.539 КПК України не прибуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду подання та його розгляд не погіршує становища засудженого.

Приймаючи до уваги заяву представника органу пробації, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказане вище подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).

Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року ОСОБА_4 , засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на 2 (два) роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирок набрав законної сили 18.03.2024 року.

Згідно з вироком Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року ОСОБА_4 , по першому епізоду від 09.03.2023 року викрав майно на суму 1500 грн., а по другому епізоду від 09.03.2023 року вартість викраденого майна складала 1600 грн.

Частиною 1ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП(у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні до втрати цією нормою чинності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону № 3886-ІХ має зворотну дію в часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Об`єднана палата Касаційного кримінального Суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо/24) зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ та наголосила, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Закон № 3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складав 1 342 грн. ( 2 684 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1 342 х 2=2 684 грн.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом №3886-ІХ, на підставі ст.5 та ч.2 ст.74 КК України, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року по епізодам вчинення ним викрадення чужого майна, які мали місце 09.03.2023 року на суму 1500 грн., та 09.03.2023 року на суму 1600 грн.

Отже, за епізодами крадіжки чужого майна 09.03.2023 року на суму 1500 грн., по другому епізоду 09.03.2023 року на суму 1600 грн., суми викраденого майна не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення по кожному епізоду окремо.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від призначеного йому покарання, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності вчиненого ним діяння.

Керуючись ст. 58 Конституції України, статтями 4,5, 74 ч. 2 КК України, статтями 369-372,395, 532, 537,539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання начальника Одеського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання караність за яке усунена законом -задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 15.02.2024 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з випробуванням на 2 (два) роки та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України - звільнити від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку із тим, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя ОСОБА_1