Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/782/24
Провадження № 2/499/406/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 листопада 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванівка Березівського району Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.
З відповідачем вона перебувала у шлюбі. За час шлюбу в них народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після розірвання шлюбу в добровільному порядку не допомагав в утриманні дітей вона вимушена була звернутися до Кодимського районного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини та її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідно до заочного рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2015 року по справі №503/101/15-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі розміром 800 грн. щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 20.01.2015 року до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також з відповідача на її користь стягнуто аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку. Крім того відповідно до заочного рішення Кодимського районного суду Одеської області від 22.03.2016 року по справі №503/1117/15-ц з відповідача ОСОБА_2 на її, ОСОБА_3 на утримання доньки- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі розміром 800 грн. щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 09.06.2015 року до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Цим же рішенням суду з відповідача на її утримання стягнуто 500 грн. до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку.
З моменту звернення до суду, винесення судом рішень про стягнення аліментів на утримання дітей відповідач грубо ігнорує обов`язком щодо їх утримання, у зв`язку з чим за двома виконавчими провадженнями за період з 2019 року до 22.05.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 164 258 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області ПМУ МЮ №7928/21.1-12 від 22.05.2024 року та №7929/21.1- 32 від 22.05.2024 року.
Позивачка зазначає, що ні вона ні діти багато років не бачили та не чули відповідача ОСОБА_2 . На даний час діти ростуть, потребують спілкування, виховання та утримання і тільки позивачка турбується за їх здоров`я.
З 2015 року після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 будь-якої участі в утриманні та вихованні дітей не приймає, грубо ігнорує своїми батьківськими обов`язками, жодного разу не цікавився життям дітей та не вчинив жодної дії щодо спілкування з дітьми.
Позивачка посилається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ухиляється, як батько, від виконання своїх обов`язків, так як він не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти, а тому позивачка вважає що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дітей та свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Тому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач у судове засідання не з`явився, проте надав письмову заяву, в якій зазначив, що позов визнав та просить справу розглянути у його відсутність.
Представник органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради та представник служба у справах дітей Роздільнянської міської ради підтримали позов ОСОБА_1 та не заперечували щодо позбавлення батьківських прав відповідача по справі та ними надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши письмові матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову виходячи з наступного.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження.
Відповідно до заочного рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2015 року по справі №503/101/15-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі розміром 800 грн. щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 20.01.2015 року до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до заочного рішення Кодимського районного суду Одеської області від 22.03.2016 року по справі №503/1117/15-ц з відповідача ОСОБА_2 на її, ОСОБА_3 на утримання доньки- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі розміром 800 грн. щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 09.06.2015 року до досягнення донькою ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З моменту звернення до суду, винесення судом рішень про стягнення аліментів на утримання дітей відповідач грубо ігнорує обов`язком щодо їх утримання, у зв`язку з чим за двома виконавчими провадженнями за період з 2019 року до 22.05.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 164 258 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області ПМУ МЮ №7928/21.1-12 від 22.05.2024 року та №7929/21.1- 32 від 22.05.2024 року.
Судом також досліджено висновок органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого судом встановлені такі факти.
Згідно характеристики КЗ «Роздільнянський міський ліцей №4 Роздільнянської міської ради Одеської області», учениця 5-Б класу ОСОБА_4 , 2012 року народження, навчається в даному закладі з першого класу, протягом усього навчання в школі із батьків, лише мама, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню. Доньки, бере активну участь у житті класу, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини.
Батько, ОСОБА_2 , з сім`єю не проживає, жодного разу не з`являвся на батьківські збори, ніколи не цікавився навчанням та життям доньки.
Згідно характеристики КЗ «Роздільнянський міський ліцей №1 Роздільнянської міської ради Одеської області», учениці 2-А класу ОСОБА_5 , 2015 року народження, навчається в даному закладі з першого класу. Протягом усього навчання в школі із батьків, лише мама, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню та розвитку доньки, бере активну участь в житті класу, постійно відвідує батьківські збори, забезпечує усім необхідним для навчання доньки.
Батько, ОСОБА_2 , з сім`єю не проживає. Жодного разу не з`являвся на батьківські збори та шкільні заходи, ніколи не цікавився навчанням та життям доньки.
Згідно довідки №15 від 26.04.2024 року КЗ «ЦТДУМ» Роздільнянської міської ради, діти: ОСОБА_4 , 2012 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н., дійсно навчаються в даному закладі, мати ОСОБА_1 піклується про дітей, приводить та забирає їх з занять та всіляко підтримує дітей у їх творчому розвитку.
Згідно довідок КНП «Роздільнянський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Роздільнянської міської ради від 17.04.2024 року , малолітні діти: ОСОБА_4 , 2012 р.н. та ОСОБА_5 , 2015 р.н., стоять на обліку з 29.06.2016 року у сімейного лікаря ОСОБА_9 , діти відвідують лікаря тільки в присутності матері.
Батько дітей, ОСОБА_2 , видимої участі не приймав.
Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини № 11 від 19.08.2024року.
На засіданні комісії було опитано в присутності законного представника матері - ОСОБА_1 , малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що вона знає з приводу якого питання їх з мамою запросили на комісію, вони з мамою вдома про це говорили, вона не заперечує проти позбавлення свого біологічного батька ОСОБА_2 , якого вона не бачила від свого народження, батьківських прав відносно неї.
Враховуючи, що батько ОСОБА_2 протягом тривалого часу проживає окремо від дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі достатньому для їх нормального самоусвідомлення, що негативно впливає на їх фізичний розвиток тощо. Всі зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як винну поведінку батька, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками та наразі змінити поведінку останнього у кращу сторону неможливо. На підставі викладеного у відповідності зі ст. 150, 151, 155, 164, 180 СК України, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини Роздільнянської територіальної громади №11 від 19.08.2024 року та діючи виключно в інтересах малолітніх дітей орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради дав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка в свою чергу також надала беззаперечні докази, того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ухиляється, як батько, від виконання своїх обов`язків, так як він не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти, а тому я вважаю що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як ухилення від виховання дітей та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Зазначені факти можна розцінити як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.
Крім того суд також бере до уваги заяву відповідача, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Суд застосовуючи норми матеріального права виходив з такого.
Згідно ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч.4,5 ст.19 СК України при розгляді судом справ щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків а також на підставі інших документів, що стосуються справи.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 -Х11 від 27.02.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено у ч. 1 ст. 18 вказаної Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 27 цієї Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не приділяє уваги фізичному та духовному розвитку, матеріальному забезпеченню своїм дітям, не забезпечує рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»№ 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. N 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини.
Проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати меті цього заходу: захисту інтересів дітей та стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. З огляду на наведені обставини, суд визнає його поведінку ухилянням від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, що згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з такого та беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача на користь позивачки у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 150,155, 164-167 СК України ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»№ 3 від 30.03.2007 року , ст.ст. 10, 11, 57, 64, 82,88,141, 198,200,258,259,264,268,272,273 ЦПК України суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 1211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1
Мешкає АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Паспорт НОМЕР_2 виданий 02.08.2021 органом 5135, ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
СуддяРуслан ТИМЧУК
Суд | Іванівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123356519 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Іванівський районний суд Одеської області
Тимчук Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні