Рішення

від 28.11.2024 по справі 502/2495/24

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2495/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом про визнання за нею право власності на земельну частку (пай) площею 3,44 умовних кадастрових га в КСП «Маяк» м. Кілія Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 755318, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 11.01.2005, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позові позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема на вказану земельну частку (паї). Зазначає, що після смерті спадкодавця належне їй майно позивачка успадкувала та є спадкоємцем за законом. Враховуючи те, що позивачка не може реалізувати свої законні права на спадкове майно та у зв`язку з тим, що правовстановлюючі документи відсутні, вона не має іншої можливості захистити свої законні права та інтереси, а ніж звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги визнають.

Згідно з ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207цього Кодексу.

У відповідності з частиною 4статті 206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження позивачки.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) площею 3,44 умовних кадастрових га в КСП «Маяк» м. Кілія Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 755318, виданого Кілійською районною державною адміністрацією 11.01.2005, належного померлій.

Позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 та прийняла спадщину, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих позивачці 09.11.2015 після смерті матері.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995року за №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Згідно із п.2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як вбачаєтьсяіз сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 755318 ОСОБА_2 отримувала право на земельну частку (пай) розміром по 3,44 умовних кадастрових гектарах у КСП «Маяк», суд приходить до висновку, що остання була членом КСП «Маяк». Таке право спадкується на загальних підставах. Позивачка є спадкоємцем першої черги, яка спадщину прийняла.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Маяк» м. Кілія, Ізмаїльського (Кілійського) району Одеської області, розміром 3,44 умовних кадастрових гектарів, належного спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації №759 від 20.12.2004, посвідченого сертифікатом РН №755318, виданим Кілійською районною державною адміністрацією 11.01.2005, зареєстрованого за №16938, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Суддя: О.В.Березніков