Рішення

від 27.11.2024 по справі 508/713/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/713/19

Номер проведження 2/508/349/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року Миколаївський районний судОдеської області у складі:

головуючоїсудді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Сівачової І.М.,

розглянувши увідкритомусудовому засіданніуселищі МиколаївкаОдеської областіцивільну справу№ 508/713/19за позовноюзаявою акціонерноготовариства «Державнийощадний банкУкраїни» в особі філії Одеського обласного управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області про звернення стягнення на майно та виселення,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_5 ,

представник відповідачів ОСОБА_6 ,

суд установив:

У липні2019року Акціонернетовариство «Державнийощадний банкУкраїни» в особіфілії Одеськогообласного управління (далі АТ «Ощадбанк») звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивований тим, що 26.03.2007 року між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 776, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 100 000, 00 грн з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.03.2012 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних, на придбання житла. З метою належного забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, 23.04.2007 року між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , під номером 29 (двадцять дев?ять), на земельній ділянці площею 2 800 кв.м, житловою площею 57,0 кв.м, загальною площею 82,5 кв.м, зазначений в схематичному плані літерою «А», а також господарські споруди та будівлі.

06.08.2007 року між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 922 на придбання автомобіля, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 195 000, 00 грн з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.08.2014 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних.

Крім того, 26.04.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 825, згідно з умовами якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 20 000, 00 грн, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.04.2010 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних на споживчі потреби.

ОСОБА_7 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором№ 922від 06.08.2007 року та кредитним договором№ 825 від 26.04.2007 року, у звязку з чим банк звернувся до суду.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010 стягнуто з ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором № 922від 06.08.2007 року у розмірі 226 692, 00 грн.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 13.07.2010 року у справі № 2-78/2010 стягнуто з ОСОБА_7 заборгованість за договором кредиту № 825 від 26.04.2007 року у розмірі 23 213,40 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що банку стало відомо, крім іншого, з постанови Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про закінчення виконавчого провадження за № 36934574 від 04.10.2013 року та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ісаївської сільської ради Миколаївського району Одеської області від 16.07.2012 року.

Дізнавшись про смерть позичальника, з метою виявлення спадкоємців, на адресу Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області банк направив запит№ 2001-13/1 від 20.01.2013 року, у якому просив повідомити щодо осіб, які прийняли спадщину, однак відповіді на вказаний запит не отримав.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо спадкоємців позичальника, 14.04.2015 року на вказану адресу було направлено заяву кредитора, з проханням повідомити кредитора щодо осіб, які звертались з заявою про прийняття спадщини. 12.05.2015 року на адресу банку надійшов лист з Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, за змістом якого спадкова справа не відкривалась.

15.04.2019 року АТ «Ощадбанк» повторно звернулось до нотаріальної контори з заявою про надання інформації зі спадкового реєстру про заведену справу та видане свідоцтво про право на спадщину. У відповідь на цей лист повідомлено про відсутність факту звернення спадкоємців до нотаріуса. Разом з тим, 17.04.2019 року на адресу Андрієво-Іванівської сільської радиМиколаївського району Одеської області банк надіслав запит про надання інформації щодо осіб, які проживали з позичальником на день його смерті. Листом № 243 від 13.05.2019 року Андрієво-Іванівська сільська радаМиколаївського району Одеської області повідомила, що на момент смерті позичальника разом з ним мешкали дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, вказані особи вважаються такими, що прийняли спадщину, а тому на виконання вимог статті 1281 ЦК України їм було направлено вимогу кредитора від 31.05.2019 року, в якій АТ «Ощадбанк» вимагало у 30-денний строк задовольнити вимоги кредитора та погасити заборгованість перед банком. Вказані вимоги спадкоємці отримали 08.06.2019 року, проте в добровільному порядку не погасили заборгованість перед банком.

Станом на 08.07.2019 року загальна заборгованість позичальника перед AT «Ощадбанк» складала 345 394, 39 грн, а саме: за кредитним договором № 922від 06.08.2007 року згідно з рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року (з урахуванням сум, стягнених в рамках виконавчого провадження) - 164 404, 12 грн; за кредитним договором № 825 від 26.04.2007 року згідно з рішення Миколаївського резонного суду Одеської області від 13.07.2010 року (з урахуванням сум, стягнутих в рамках виконавчого провадження) - 20 287, 53 грн; за кредитним договором № 776 від 26.03.2007 року - 160 702, 74 грн.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що відповідачі є членами сім`ї спадкодавця, постійно проживалиразом з ним та на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли її, внаслідок чого зобов`язанні задовольнити вимоги кредитора в межах вартості спадкового майна.

У зв`зку з чим, позивач просить суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед AT «Ощадбанк» за кредитними договорами № 922від 06.08.2007 року, № 825 від 26.04.2007 року та № 776 від 26.03.2007 року на загальну суму урозмірі 345 394, 39 грн, звернути стягнення на спадкове майно предмет іпотеки, а саме житловий будинок (камінь черепашковий), який розташований в АДРЕСА_1 , під номером 29 (двадцять дев?ять), який належав за життя ОСОБА_7 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з жилого будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку.

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 05.05.2021 року було закрито провадження у справі за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині звернення стягнення на спадкове майно предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 825від 26.04.2007 рокуу розмірі 20 287, 53 грн та за кредитним договором № 922 від 06.08.2007 року у розмірі 164 404, 12 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 04.07.2023 року апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» було задоволено частково. Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 05.05.2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного суду касаційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» було задоволено частково. Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 05.05.2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04.07.2023 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

УхвалоюМиколаївського районногосуду Одеськоїоблатсті від01.10.2024рокубулоприйнято допровадження вказанусправу тапризначено підготовчесудове засідання.Відповідачамвстановленоп`ятнадцятиденнийстрокздня врученняданоїухвалидля поданнявідзивунапозовну заяву. Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

17.10.2024року на адресу суду від представникавідповідачів адвоката Овсепян Ю.С. надійшов відзивна позовнузаяву,відповідно доякого вважаєпозовні вимогинеобґрунтованими, просить у їх задоволенні відмовити.

Так,на підставудля задоволенняпозовних вимог,позивач безпідставно посилається на нори ст.1281 ЦК України в редакції після 04.02.2019 року відповідно до Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року, зміст якої значно відрізняєть від її змісту станом на 12.07.2012 року дату смерті ОСОБА_7 час відкриття спадщини. При цьому застосуванню підлягають положення ст. 1281 ЦК України саме у редакції ЦК України від 13.06.2012 року, яка була чинна станом на 12.07.2012 року.

31 травня 2019 року позивачем були направлені на адресу відповідачів вимоги кредитора про погашення у тридцятиденний строк заборгованість перед АТ «Ощадбанк» в розмірі 345 394,39 грн. В позовній заяві банк вказує, що вимоги кредитора спадкоємцям були пред?явлені - 31.05.2019 року, тобто з пропуском строків, встановлених частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України (у редакції на 12.07.2012 року). У матеріалах справи є заява кредитора на адресу Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, яку банк подав 14.04.2015 року вих. № 28/01-3/776/7820, котра також подана з пропуском строків, встановлених частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України (у редакції на 12.07.2012 року). Саме ця заява є вимогою кредитора, оскільки на підставі неї, копії свідоцтва про смерть від 16.07.2012 року, платіжного доручення про сплату 102,00 грн., які надіслані додатково з супровідним листом № 18-12/б/н від 25.12.2015 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, була заведена спадкова справа за № 57/2016, як того вимагає Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а не запиту від 20.01.2013 року.

Інформація із запиту № 2001-13/1 від 20.01.2013 року лише підтверджує той факт, що на 20.01.2013 року представникам банку достеменно було відомо, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не являється вимогою кредитора.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 1281 К України неподання банком претензії кредитора до спадкоємців у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України (у редакції на 12.07.2012 року), позбавили банк права вимоги.

Ні заява кредитора від 14.04.2015 року, ні вимоги кредиторів від 31.05.2019 рок, ні позовна заява не містять значення, оцінки, тощо, вартості майна, одержаного у спадщину спадкоємцями. Ціна позову, як і вимоги до кредиторів від 31.05.2019 рок складаються з суми заборгованості, яка склалась на підставі прострочення зобов?язання спадкодавця, а не з ціни вартості майна. На думку сторони відповідача, ціна позову повинна ґрунтуватися в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а не на сумі грошового зобов?язання перед кредиторами спадкодавця.

Позовні вимоги АТ «Ощадбанк» обґрунтовує двома заочними рішеннями Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010 та від 13.07.2010 року у справі № 2-78/2010. Обидва заочні рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010 та від 13.07.2010 року у справі № 2-78/2010 ніякого відношення до відповідачів по даній справі, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають.

30.10.2024 року на адресу суду від представникапозивача адвоката Приходька В.М. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вважає, що пояснення, міркування та аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву, є необгрунтованими та підлягають відхиленню, оскільки станом на 08.07.2019 року заборгованість позичальника перед AT «Ощадбанк» складає 345 394, 39 грн, а саме: за кредитним договором № 776 від 26.03.2007 року з урахуванням дати смерті позичальника, тобто станом на 12.07.2012 року становить 160 702, 74 грн; за кредитним договором № 825 від 26.04.2007 року згідно рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 13.07.2010 року по справі № 2-78/2010 з урахуванням сум, стягнутих в рамках виконавчого провадження щодо виконання даного рішення суду, становить 20 287, 53 грн; за кредитним договором № 922 від 06.08.2007 року згідно рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року по справі № 2-227/2010 з урахуванням сум, стягнутих в рамках виконавчого провадження щодо виконання даного рішення суду, становить 164 404,12 грн. Вищевказана заборгованість зазначена з урахуванням того, що за час примусового виконання рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року по справі № 2-227/2010 з ОСОБА_7 стягнуто частково борг за договором кредиту № 922 від 06.08.2007 року в сумі 64 107,88 грн та за рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 13.07.2010 року у справі № 2-78/2010 стягнуто частково борг за договором кредиту № 825 від 26.04.2007 в сумі 3 278,00 грн.

Після смерті позичальника ОСОБА_7 12.07.2012 року кредитні зобов`язання, у тому числі щодо укладеного іпотечного договору, перейшли у спадкові з вимогою кредитора про погашення боргу одним платежем за всіма вимогами кредитора (тобто за трьома кредитними договорами).

Оскільки відповідачі по справі фактично прийняли спадщину (передане спадкоємцям у натурі), у томі числі щодо нерухомого майна (житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який є забезпеченням за кредитним договором № 776 від 26 березня 2007 року), а відтак кожен із спадкоємців успадкував частину вказаного нерухомого майна, отже кожен із них повинен в силу ст.1282 ЦК України задовольнити вимогу кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі відмови від одноразового платежу, банк має право звернути стягнення на майно, що одержано спадкоємцями, у даному випадку житловий будинок. Відтак підставами для звернення стягнення є ч. 2 ст. 1282 ЦК України.

Представник позивача вказує, що днем, коли АТ «Ощадбанк» дізналось про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 є саме 20.01.2013 року. Банк як кредитор по зобов`язаннях ОСОБА_7 , звернувся у передбачений ч.2 ст.1281 ЦК України шестимісячний строк з дати, коли йому стало відомо про смерть позичальника із запитом(фактично-вимогою) до державного нотаріуса Ананівської державної нотаріальної контори, зазначивши необхідність надання інформації щодо надходження заяв по факту входження в спадок (оскільки ст.1281 ЦК України передбачала, пред`явлення вимоги виключно особам, які прийняли спадщину) на майно, належне померлому ОСОБА_7 . На підтвердження своїх вимог до спадкоємців, AT «Ощадбанк» до запиту було додано також копію рішення суду від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010. Направлення кредитором на адресу державної нотаріальної контори копії судового рішення (яке набуло законної сили та фактично не виконане), може окремо вважатись вимогою до спадкоємців у розумінні ч.2 ст.1281 ЦК України, адже саме рішення суду є документом, що містить підтверджену судом грошову вимогу кредитора до позичальника та у запиті-вимозі банком наголошено на проведенні AT «Ощадбанк» подальших претензійних дій щодо такої заборгованості.

Посилання представника відповідачів на заведення спадкової справи лише на підставі заяви від 14.04.2015 року за вих. № 28/01-3/776/7820, а не запиту від 20.01.2013 року (фактично - вимоги) не може вважатися доказом пропущення кредитором відповідного строку, оскільки дотримання чи недотримання нотаріусами своїх внутрішніх процедур, зокрема Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не може ставитись в залежність від своєчасного направлення вимоги кредитором.

В контексті оцінки вартості майна, одержаного у спадщину, AT «Ощадбанк» вважає за необхідне звернутися до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі № 640/6274/16-ц, згідно якої сформульовано такий висновок: «доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна, що узгоджується з принципом змагальності цивільного процесу, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».

Ані Цивільний кодекс України, ані Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не містить будь-яких вимог до форми та змісту заяви кредитора та не покладає на нотаріуса обов`язку перевіряти обгрунтованість вимог, а тому звернення банку до нотаріуса відповідало зазначеним у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №522/5924/17 критеріям вимоги кредитора.

У підготовчому судовому засіданні від 30.10.2024 року було оголошено перерву за клопотанням сторін для надання часу подати заперечення на відповідь на відзив.

04.11.2024 року на адресу суду від представника відповідачів адвоката Овсепян Ю.С. надійшли заперечення, відповідно до яких звертає увагу суду на те, що в позовній заяві банк стверджує, що вимоги кредитора спадкоємцям були пред`явлені 31.05.2019 року, навіть не в 2015 році, коли була подана заява кредитора вих. № 28/01-3/776/7820 від 14.04.2015 року до нотаріуса, а саме 31.05.2019 року. Оскільки справа направлена для нового розгляду із касаційного суду до суду першої інстанції, то зміна підстав позову не допускаються, що кореспондується з правовою позицією Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 201/4160/19.

Документ ТВБВ № 10015/0382 філії - Одеське обласне управління за вих. № 2001-13/1 від 20.01.2013 року складений за підписом заступника керуючого ТВБВ № 10015/0382 ОСОБА_9 на ім`я державного нотаріуса Ананівської державної нотаріальної контори Мороз Н.О., який міститься в матеріалах справи, це не заява, а запит. Даний документ має назву «ЗАПИТ» та містить істотні для запиту ознаки. Даним документом банк запитує у нотаріуса інформацію та просить викласти її в довідці та надати на вказаний запит банку. Згідно тексту запиту він не містить жодних претензій кредитора до спадкоємців.

Крім того, як вбачається з інформації з запиту, до нього додано копію рішення суду від 11.06.2010 року. Яким судом вказане рішення було прийнято та по якій справі, в запиті не зазначено. Що це за рішення від 11.06.2010 року стороні відповідача невідомо.

Вимога кредитора це претензія, яка має містити характерні відомості для претензії, а саме: розмір вимог кредитора до боржника; строк їх погашення; виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування. Вимоги до форми і змісту заяви кредитора сформовані в законодавстві про банкрутство станом на сьогодні - це Кодекс України з процедур банкрутства, а станом на дату відкриття спадщини - це Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 13.06.2012 року.

Твердження банка відносно того, що запит ТВБВ № 10015/0382 філії - Одеське обласне управління № 2001-13/1 від 20.01.2013 року до державного нотаріуса Ананівської державної нотаріальної контори Мороз Н.О. фактично є повідомленням-вимогою/вимогою кредитора, являється нічим іншим, як зміною підстави позову, що є недопустимим у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції та повинно бути розцінена судом, як недобросовісна поведінка позивача.

AT «Ощадбанк» не пред`явив вимоги до спадкоємців, у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України (у редакції на 12.07.2012 року - дата смерті ОСОБА_7 - час відкриття спадщини), тому позбавлений права вимоги. Сторона відповідача вважає, що саме заява кредитора на адресу Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області, яку банк подав лише 14.04.2015 року вих. № 28/01-3/776/7820 являється тією самою вимогою кредитора. Оскільки, саме на підставі заяви від 14.04.2015 року за вих. № 28/01-3/776/7820, копії свідоцтва про смерть від 16.07.2012 року, платіжного доручення про сплату 102, 00 грн., які надіслані додатково з супровідним листом № 18-12/б/н від 25.12.2015 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, була заведена спадкова справа за № 57/2016.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 27.11.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача у витребуванні з Анан`ївської державної нотаріальної контори копії запиту № 2001-13/1 від 20.01.2013 року із доданим до нього рішенням суду, оскільки заявлено вже під час судового розгляду справи по суті, із пропуском встановленого законом строку, при цьому, представнику позивача на стадії підготовчого провадження достеменно було відомо про те, що у запиті зазначено рішення суду від 11.06.2010 року, а не від 16.06.2010 року, яке наявне у матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у відповіді на відзив. Зазначив про те, що запит № 2001-13/1 від 20.01.2013 року фактично є вимогою кредитора, поданою у визначені ст.1281 ЦК України строки, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, спадкоємці ОСОБА_7 зобовязані були повідомити банк про смерть останнього, чого не зробили.

Представник відповідачів у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях. Наголошує на тому, що запит № 2001-13/1 від 20.01.2013 року є лише запитом, а не вимогою кредитора. Банк фктично під час нового судового розгляду змінив підстави позову, що є зловживанням правами та неприпустимо. Щодо неповідомлення позивача про смерть ОСОБА_7 , представник відповідачів зазначила, що на той час було відкрито провадження щодо банкрутства ФГ «Мрія», засновником якого був померлий, тому спадкоємці обгрунтовано вважали, що усі претензії банку викладені у межах цього провадження.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 12.11.2024 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини:

26.03.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 776, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 100 000, 00 (сто тисяч) гривень, на придбання житла, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.03.2012 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних. (т. 1 а.с. 12-13)

В забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 776 від 26.03.2007 року, 23.04.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, посвідчений державним нотаріусом Ананьївської районний державної нотаріальної контори Мороз Н.О., за реєстровим номером № 1191, за яким було передано в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок (камінь черепашковий), який розташований в АДРЕСА_1 , під номером 29 (двадцять дев?ять) на земельній ділянці площею 2800 кв.м., житловою площею 57, 0 кв.м. та загальною 82, 5 кв.м. - зазначений в схематичному плані літерою «А», а також такі господарські споруди та будівлі: літня кухня - «Б»; веранда - «б»; погріб «В»; гараж - «Г»; два сарая - «Д», «Ж»; вбиральня - «3»; хвіртка № 1; ворота № 2, № 3; огорожа № 4; хвіртка № 5, № 6; огорожа № 7; хвіртка № 8; огорожа № 9; сходини І, ІІ; мощіння ІІІ; криниця IV; огорожа № 10; Разом з тим, ОСОБА_10 накладено заборону на відчуження зазначеного вище будинку (т. 1 а.с. 14-16)

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо суб`єкта№ 173793546від 15.07.2019року,26.04.2007року за№ 4875337Ананьївською районноюдержавною нотаріалноюконторою Одеськоїобласті булозареєстровано заборонуна нерухомемайно,а самена будинок,позначений наплані літерами «А», літня кухня - «Б»; веранда - «б»; погріб «В»; гараж - «Г»; два сарая - «Д», «Ж»; вбиральня - «3»; хвіртка № 1, № НОМЕР_2 , № 6, № 8; ворота № 2, № 3; огорожа № 4, № 7, № 9, № 10; сходини І, ІІ; мощіння ІІІ; криниця IV; за адресою АДРЕСА_1 , номер РПВН № 14045155 (т.1 а.с.17).

Згідно з розрахунком загальної заборгованості ОСОБА_7 за договором № 776 від 26.03.2007 року станом на 08.04.2015 року за період з 01.01.2011 року становить 136 522, 86 грн., яка складається з простроченого основного боргу у сумі 98 947, 20 грн. та прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.01.2011 року по 12.07.2012 року у сумі 37 575, 66 грн. (т.1 а.с. 27-29).

06.08.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 922, відповідно до якого ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 195 000,00 (сто дев`яносто п`ять тисяч) гривень з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.08.2014 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % річних на придбання автомобіля (т. 1 а.с. 18-20).

Згідно із заочним рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 16.06.2010 року справа № 2-227/2010, з ОСОБА_7 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 922 від 06.08.2007 року у розмірі 226 692, 00 грн. на користь філії Миколаївського відділення № 7285 ВАТ «Державний ощадний банк України» (т. 1 а.с. 24).

Відповідно до кредитного договору № 825 від 26.04.2007 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 , останній отримав кредит у розмірі 20 000, 00 (двадцять тисяч) гривень з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25.04.2010 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних на споживчі потреби. (т. 1 а.с. 22-23).

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 13.07.2010 року справа № 2-78/2010 з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № 825 від 26.04.2007 року у розмірі 23 213, 40 грн. на користь ВАТ «Державний ощадний банк України. (т. 1 а.с. 25-26).

За свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.07.2012 року, виданим виконавчим комітетом Ісаївськохї сільської ради Миколаївського району Одеської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 14 (т. 1 а.с. 31).

З копії постанови про закінчення виконавчого провадження № 36934574 від 04.10.2013 року вбачається, що начальником відділу державної виконавчої служби Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Бєлою І.О.при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-227/2010, виданого 20.07.2010 року Миколаївським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_7 на користь філії Миколаївського відділеня № 7285 ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитного боргу в сумі 226 692, 00 грн, встановлено закінчення виконавчого провадження у зв`язку із смертю боржника та постановлено закриття виконавчого провадження з примусового виконання, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (т.1 а.с.30).

20.01.2013 року, керуючись ст.5 Закону України «Про нотаріат», ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління звернулося до Ананьївської районної державної нотаріальної контори із запитом № 2001-13/1, в якому просив надати інформацію про надходження заяв по факту входження в спадок на майно належне ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У запиті зазначено, що довідка потрібна для подальшого проведення претензійних дій відносно позичальника, який має заборгованість перед банком і по якій є відповідне рішення суду. Додатком зазначено рішення суду від 11.06.2010 року (т. 1 а.с. 32).

Згідно із заявою кредитора ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління № 28/01-3/776/7820 від 14.04.2015 року до Ананьївської районної державної нотаріальної контори, банк просить надати відомості, чи звертався хтось із спадкоємців ОСОБА_7 із заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві зазначено про наявність укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 кредитного договору № 776 на суму 100000 грн., з терміном остаточного погашення 25.03.2012 року (т.1 а.с.33).

Із відповіді Ананьївської районної державної нотаріальної контори вих.№ 656/02-14 від 07.05.2015 року на заяву філії - Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» № 28/01-3/776/7820 від 14.04.2015 року вбачається, що є необхідність надання документів для відкриття спадкової справи на майно ОСОБА_7 , а саме: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 ; довідка із останнього місця проживання спадкодавця по день його смерті для встановлення місця відкриття спадщини; квитанція про сплату інформації з державних реєстрів для зарахування до Державного бюджету у сум 102 (сто дві) гривні. (т.1 а.с. 35).

25.12.2015 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління надали необхідні документи, зазначені Ананьївською районною державною нотаріальною конторою (т.1 а.с.36).

На підставі заяви АТ «Державний ощадний банк України», Ананьївською районною державною нотаріальною конторою, 09.02.2016 року була заведена спадкова справа за № 57/2016 на майно ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 33-68).

15.04.2019 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління звернулося до Ананьївської районної державної нотаріальної контори із заявою про надання інформації та просило повідомити чи відкривалась спадкова справа відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , який проживав у будинку АДРЕСА_1 , а також довести до відома спадкоємців про наявність заборгованості ОСОБА_7 перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 776 від 26.03.2007 року, № 922 від 06.08.2007 року та № 825 від 26.04.2007 року. (т.1 а.с. 38-39).

З листа Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області до АТ «Ощадбанк» вих.№ 1056/02-14 від 12.06.2019 року вбачається, що спадкоємці ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області не звертались. В разі звернення спадкоємців з питань оформлення спадщини нотаріусом буде доведено зміст претензії кредитора. (т.1 а.с. 40) .

Відповідно до запиту № 113.20-14/33364/2019-15/ВИХ від 17.04.2019 року, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області та просив надати інформацію, хто мешкав разом з ОСОБА_7 на момент його смерті, станом на 12.07.2012 року у будинку АДРЕСА_1 , а також хто зареєстрований та мешкає на даний час, тобто станом на 17.04.2019 року, у будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 41).

За довідкою Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області № 243 від 13.05.2019 року, станом на 12.07.2012 року за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані та мешкали разом з ОСОБА_7 на момент його смерті дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 42).

31.05.2019 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» були направлені на адресу відповідачів вимоги кредитора № 113.20-14/45354/2019-15/ВИХ, № 113.20-14/45355/2019-15/ВИХ, № 113.20-14/45358/2019-15/ВИХ та № 113.20-14/45368/2019-15/ВИХ про погашення у тридцятиденний строк загальної заборгованості перед АТ «Ощадбанк» в розмірі 345 394, 39 гривень (за кредитними договорами №№776, 922, 825) (т. 1 а.с. 43-54).

Відповідно до положень статей526,530,598 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом.

За вимогамистатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідноіз статтею 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

За частиною третьоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Згідно зістаттею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Разом із тим, положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором положеньстатті 1281 ЦК Українищодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Частиною першою-третьоюстатті 1281 ЦК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 12 липня 2012 року) передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку»передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

Відповідно достатті 23 Закону України «Про іпотеку»у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особиіпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, якщо боржник та іпотекодавецьодна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця в разі порушення боржником своїх зобов`язаньпереходять обов`язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

Аналізуючи вищезазначені цивільно-правові норми слід дійти висновку про те, що правиластатті 1281 ЦК Українирегулюють порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов`язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282ЦК України.Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Частина четвертастатті 1281 ЦК Українивизначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Згідностатті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першоїстатті 593 ЦК Українита частини першоїстатті 17 Закону України «Про іпотеку»право застави (іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (іпотекою).

Сплив визначенихстаттею 1281 ЦК Українистроків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено три кредитні договори: від 26 березня 2007 року № 776, від 06 серпня 2007 року № 922, від 26 квітня 2007 року № 825.

Договором іпотеки, укладеним між цими сторонами 23 квітня 2007 року, забезпечене належне виконання кредитного договору від 26 березня 2007 року № 776, предметом іпотеки за яким є житловий будинок АДРЕСА_1 .

Цей будинок також входить до складу спадщини, яку прийнято спадкоємцями ОСОБА_7 , відповідачами по справі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у порядку, визначеному частиною третьоюстатті 1268 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом АТ «Ощадбанк» просив у рахунок погашення кредиторської заборгованості за трьома кредитними договорами звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, посилався, крім іншого, як на підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачені статтями12,33 Закону України «Про іпотеку», так і одночасно вказував на право кредитора звернути стягнення на майно, яке було переданоспадкоємцямв натурі, відповідно до вимогстатті 1282 ЦК України.

Суд вважає, що не можуть бути задоволені позовні вимоги АТ «Ощадбанк» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 825 від 26.04.2007 року у розмірі 20 287, 53 грн. та № 922 від 06.08.2007 року у розмірі 164 404, 12 грн., оскільки вказані зобов?язання не були забезпечені іпотекою спірного нерухомого майна.

Разом із тим, наявність судових рішень про стягнення заборгованості за вказаними договорами зі спадкодавця не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за рахунок майна, яке було передано спадкоємцям в натурі, відповідно до вимог статті 1282 ЦК України.

Крім того, оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту за кредитним договором № 776 від 26.03.2007 року у розмірі 160702,74 грн., забезпеченого іпотекою, включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника та порядок задоволення цих вимог також регламентуються статтями 1281 і 1282ЦК України.

Отже, визначальним за встановлених судом обставин цієї справи є дотримання кредитором визначенихстаттею 1281 ЦК Українистроків пред`явлення вимог до спадкоємців боржника,сплив яких має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління звернулося до Ананьївської районної державної нотаріальної контори із запитом № 2001-13/1, в якому просило надати інформацію про надходження заяв по факту входження в спадок на майно, належне ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У запиті зазначено, що довідка потрібна для подальшого проведення претензійних дій відносно позичальника, який має заборгованість перед банком і по якій є відповідне рішення суду. Додатком зазначено рішення суду від 11.06.2010 року (т. 1 а.с. 32).

Посилання представника позивача, що вказаний запит фактично є вимогою кредитора, оскільки у ньому було зазначено про необхідність надання інформації щодо надходження заяв по факту входження в спадок на майно, належне ОСОБА_7 , на підтвердження своїх вимог до спадкоємців надало копію рішення суду від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010, згідно якого з ОСОБА_7 на користь АТ «Ощадбанк» було стягнуто суму боргу у розмірі 226692 грн., суд вважає необгрунтованими, виходячи з наступного:

Запит № 2001-13/1 від 20.01.2013 року має відповідну назву «запит» та містить істотні для такого документу ознаки: АТ «Ощадбанк» просить надати інформацію, яка необхідна для подальшого проведення претензійних дій.

При цьому, запит не містить претензій до спадкоємців, розмір (обсяг) претензійних вимог та підстав, що підтверджують вимоги до боржника.

Хибними, на думку суду, є твердження представника позивача про те, що направлення кредитором на адресу державної нотаріальної контори копії судового рішення (яке набуло законної сили та фактично не виконане), може окремо вважатись вимогою до спадкоємців у розумінні ч.2 ст.1281 ЦК України, адже саме рішення суду є документом, що містить підтверджену судом грошову вимогу кредитора до позичальника та у запиті-вимозі банком наголошено на проведенні AT «Ощадбанк» подальших претензійних дій щодо такої заборгованості, оскільки:

Позовні вимоги AT «Ощадбанк» обґрунтовує двома рішеннями Миколаївського районного суду Одеської області (заочними) від 16.06.2010 року у справі № 2-227/2010 та від 13.07.2010 року у справі № 2-78/2010.

Доказів того, що державному нотаріусу було направлено копію рішення суду від 16.06.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_7 суми коштів у розмірі 226 692,00 грн., як було зазначено представником позивача, суду надано не було.

При цьому, про заперечення відповідачами цього факту було достеменно відомо представнику позивача, оскільки було зазначено представником відповідачів, окрім іншого, у запереченнях на відповідь на відзив.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості закриття підготовчого провадження у даній справі, судом була з`ясована думка представника позивача, який вказував на те, що заяв, клопотань не має, всі докази наявні у матеріалах справи, не заперечував проти закриття пвідготовчого провадження.

У постанові Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 522/5924/17, на яку послався представник позивача, зазначено «Хочастаття 1281 ЦК Українине конкретизує способів пред`явлення вимоги кредитором до спадкоємців боржника, проте, по-перше, за формою наведене звернення банку має бути саме певною вимогою майнового характеру, а, по-друге, така вимога має бути висунута до конкретних перелічених суб`єктів - спадкоємців, які прийняли спадщину.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно протлумачено зміст заяви ВАТ «КБ «Надра» від 19 лютого 2008 року. Зокрема, суди не звернули уваги на те, що у заяві міститься проханняВАТ «КБ «Надра» повідомити, чи зверталися спадкоємці ОСОБА_3із заявами про прийняття спадщини, а також прохання повідомити спадкоємців про наявність боргу.

При цьому у тексті вказаної заяви вказано, що станом на 23 лютого 2008 року несплачений борг по отриманому ОСОБА_3 кредиту складає 1 511 053,60 грн. Враховуючи, що до заяви від 19 лютого 2008 року, зокрема, було долучено копію кредитного договору від 26 серпня 2005 року № 05/08/2005/840-К/468 та копію розрахунку суми заборгованості по кредитному договорувід 26 серпня 2005 року № 05/08/2005/840-К/468, підстав вважати, що вказана заява містить інформаційний характер та не є вимогою в розумінністатті 1281 ЦК Українинемає».

Разом із тим, у справі, що розглядається, запит банку № 2001-13/1 від 20.01.2013 року не містить суми майнової вимоги (заборгованості) боржника, а також не містить прохання повідомити його спадкоємців про наявність боргу, а тому не відповідає критеріям вимоги кредитора, визначеним у вказаній правовій позиції.

Інформація із запиту № 2001-13/1 від 20.01.2013 року, на переконання суду, лише підтверджує факт обізнаності позивача про смерть боржника ОСОБА_7 та відкриття спадщини після померлого.

Зазначене узгоджується із викладенням вимог АТ «Ощадбанк» у позовній заяві та їх обгрунтуванням, оскільки АТ «Ощадбанк», як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі на рішення, посилався на дотримання строків, визначених у ст.1281 ЦК України у редакції від 03.07.2018 року, шляхом подання заяви кредитора № 28/01-3/776/7820 від 14.04.2015 року.

Проте в подальшому представник позивача змінив свою позицію, зазначивши про те, що запит № 2001-13/1 від 20.01.2013 року фактично є вимогою кредитора, тому АТ «Ощадбанк» дотримався строків, визначених ст.1281 ЦК України у редакції станом на 12.07.2012 року.

Зміна представником позивача своєї позиції щодо обгрунтування позову, суд вважає маніпулюванням обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанції під час попереднього розгляду цієї справи, з метою отримання бажаного результату.

З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі заяви кредитора № 28/01-3/776/7820 від 14.04.2015 року, котра містить конкретизовані вимоги майнового характеру до конкретних суб`єктів спадкоємців ОСОБА_7 , а також виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування, та доданих супровідним листом № 18-12/б/н від 25.12.2015 року копій паспорту ОСОБА_7 , свідоцтва про смерть спадкодавця, платіжного доручення про сплату коштів за отримання інформаційної довідки зі спадкового реєстру, Ананьївською районною державною нотаріальною конторою, 09.02.2016 року була заведена спадкова справа за № 57/2016 на майно ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, судом встановлено, що АТ «Ощадбанк» пред`явив свої вимоги до спадкоємців померлого боржника шляхом направлення 14.04.2015 року претензії до нотаріальної контори (заяви кредитора № 28/01-3/776/7820) та шляхом направлення 31.05.2019 року претензій спадкоємцям ОСОБА_7 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (вимоги кредитора № 113.20-14/45354/2019-15/ВИХ, № 113.20-14/45355/2019-15/ВИХ, № 113.20-14/45358/2019-15/ВИХ та № 113.20-14/45368/2019-15/ВИХ)

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що з січня 2013 року позивач був обізнаний про смерть 12.07.2012 року боржника за трьома кредитними договорами, один з яких був забезпечений іпотекою, проте із вимогою кредитора до спадкоємців позичальника, які фактично прийняли спадщину, звернувся до нотаріальної контори лише у квітні 2015 року, а до самих спадкоємців у травні 2019 року, враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України неподання банком претензії кредитора до спадкоємців у строки, встановлені частинами другою і третьою статті 1281 ЦК України (у редакції на 12.07.2012 року), позбавили банк права вимоги як за основним, так і за додатковим зобов`язаннями, та є підставою для припинення таких зобов`язань, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно слід відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ «Ощадбанк» про звернення стягнення на майно то, відповідно, не підлягають задоволенню і похідні від них вимоги про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з жилого будинку, який розташований АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі відмови в позові - на позивача, а тому судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12,13,81, 89, 259,263-265 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні позову акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області про звернення стягнення на майно та виселення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач акціонернетовариство «Державнийощадний банкУкраїни» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», 65014 м.Одеса вул.Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП/паспортні дані невідомі.

Третя особа служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області, 67300 Одеська область Березівський район м.Березівка площа Т.Г.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 35403939.

Повне судове рішення складено 28.11.2024 року.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА