Вирок

від 28.11.2024 по справі 513/753/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/753/24

Провадження № 1-кп/513/136/24

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження №12024162240000741, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2024 року, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з постановою Арцизького районного суду Одеської області від 05 січня 2024 року у справі № 492/1527/23, яка набрала законної сили 16 січня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17 000,00 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови суду та про позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи повідомленим Арцизьким районним судом Одеської області та Саратським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ознайомлений з її змістом, про що свідчить відправлення поштовим зв`язком вказаного постанови на його адресу, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими для виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенню суду, 18 травня 2024 року близько 18 години 25 хвилин, рухаючись за межами населеного пункту Новоселівка Білгород-Дністровського району Одеської області в 100м на південний схід по ґрунтовій дорозі від автошляху Т1608 71 км+600м, керував транспортним засобом марки «Nissan Primera» державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія та був зупинений працівниками СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за порушення п. 2.3.6, п. 2.1 «г», п.9.7 «б» Правил дорожнього руху, про що працівниками поліції складені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НОМЕР_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП, та серії НОМЕР_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Вищевказані дії ОСОБА_4 свідчать про ухилення останнього від виконання вказаних судових рішень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

26 червня 2024 року до Саратського районного суду Одеської області разом з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 надійшла угода від 25 червня 2024 року про визнання винуватості, укладена між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Згідно з угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке має понести ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При укладені угоди враховано обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст.66 КК України, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України відсутні.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти відповідні рішення, в тому числі положеннями п.1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України відсутні, просила суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні наголосила, що затвердження угоди відповідає вимогам КПК України, а укладення угоди є добровільним зі сторони обвинуваченого, без застосування будь-якого примусу, погроз чи не відображених в угоді обіцянок.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену сторонами вид та міру покарання.

На підставі повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його пояснень в ході судового засідання, суд вважає повністю доведеним факт скоєння та вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому суд наголошує, що об`єктивність та повнота матеріалів досудового слідства учасниками судового провадження в судовому засіданні не оспорювалась.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він, достовірно знаючи про наявність постанови Арцизького районного суду Одеської області від 05 січня 2024 року у справі № 492/1527/23, якою визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 17 000,00 грн із позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, яка набрала законної сили 16 січня 2024 року, відповідно, та будучи ознайомлений з їх змістом, вчинив їх умисне невиконання.

Таким чином, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_4 .

При її затвердженні та узгоджені міри покарання, враховано обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50,65 КК України, оскільки визначена у межах ч.1 ст. 382 КК України та з огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину (нетяжкий злочин), обставини, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має сім`ю, місце реєстрації, проживання та роботи .

Суд, враховуючи усі обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, його відношення до вчиненого, вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого у період іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання. Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Зі змісту ч.4 ст. 174 КПК України вбачається, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 25 червня 2024 року про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на один рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю на один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 , п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи, не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Початок відбування покарання за даним вироком рахувати з 28 листопада 2024 року.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Процесуальні витрати . Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у справі DVD-RM об"ємом 4.58 ГВ з двома відеофайлами залишити в матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон марки XIAOMI, залишити ОСОБА_4 , два паперові конверти білого кольору, розміром приблизно 11.5 16 см., повідомлення від 04.04.2024 року №8893/21.4/2 про відкриття виконавчого провадження та постанови Арцизського районного суду Одеської області від 05.01.2024 року у справі №492/1527/23, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгодженого, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч. 4,6,7 ст. 474 цього кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди або прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. З цих же підстав може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та такий вирок в касаційному порядку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Суддя ОСОБА_1