Рішення

від 28.11.2024 по справі 211/6039/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6039/24

Провадження № 2-а/211/50/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження справу ( без виклику сторін ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 3 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Ігнатенко А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Хайруліна Олега Рашитовича серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 05.07.2024 року о 18:50:31 в м. Київ за адресою Велика Васильківська, 54 транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 було зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території та відповідно порушено вимоги пункту 15.9и) ПДР України.

Позивач та його представник вважають складену постанову протиправною та винесеною безпідставно, у зв`язку із чим постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Позивач не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 122 КУпАП, оскільки на момент вчинення інкримінованого їй правопорушення ОСОБА_1 не була водієм транспортного засобу SKODA KODIAQ з д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки закордонним паспортом громадянина України ОСОБА_2 серії ( НОМЕР_2 підтверджується, що: 23.06.2024 остання прибула літаком у м. Анталія, яке розташоване на території Туреччини; 07.07.2024 Позивач вибула з м. Анталія; 07.07.2024 Позивач прибула до м. Кишинів, яке розташоване на території Молдови; 08.07.2024 Позивач перетнула пункт пропуску біля населеного пункту Тудора, яке розташоване на території Молдови.

Враховуючи зазначене вище, 05.07.2024 ОСОБА_1 не могла вчинити правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки знаходилася поза межами території України у період з 23.06.2024 по 08.07.2024.

27.05.2023 року ОСОБА_1 видала довіреність на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якою надала останнім права на керування автомобілями, а також на сплату будь-яких рахунків, право підпису від імені довірителя, тощо.

Крім того, постанова серії 2КІ №0000258203, а також інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, не містять доказів, якими підтверджується створення перешкод дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Скріншотом із сервісу Google Maps підтверджується, що дорога за адресою м Київ, вул. Велика Васильківська, 54 має чотири смуги руху. Враховуючи вказане, припаркований транспортний засіб SKODA KODIAQ з д.н.з. НОМЕР_1 не міг перешкоджати дорожньому руху або створювати загрозу безпеки руху.

З огляду на вищезазначене, вважає, що у діях Позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки остання не була водієм, а отже не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення(перебувала у цей момент за кордоном), а також відсутні докази

порушення правил зупинки, стоянки, яким було створено перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. У зв`язку з чим просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у цій справі, яку призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою суду 07 жовтня 2024 року судом прийнято уточнену позовну заяву від 03.10.2024 року, відповідачу роз`яснено процесуальне право подати відзив на позовну заяву.

23.10.2024 до суду представника відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконь В.В. через систему «Електронний суд» скеровано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні вимог, посилаючись на те, позивачем пропущено строк звернення до суду. Постанову про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024 винесено 05.07.2024.

02.03.2023 рішенням Київської міської ради, із змінами і доповненнями, внесеними

рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 6870/6911 було затверджено Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (нова редакція).

Відповідно до п. 1 вказаного положення Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який утворений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року N 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності".

Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених

частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Головним спеціалістом інспектором з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Хайруліним Олегом Рашитовичем 05.07.2024 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000258203 (далі Постанова), щодо власника транспортного засобу SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є Позивач, у зв`язку з порушенням пункту 15.9 и) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила), та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (далі КУпАП). Факт винесення постанови визнається Відповідачем.

Частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.

Суб`єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

З матеріалів фотофіксації до Постанови вбачається, що транспортний засіб Позивача SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 розміщено безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території.

Зокрема, на фотознімках 2, 4 і 5 зображено, що автомобіль Позивача розміщено таким чином, що передня його частина: від переднього бамперу до лобового скла знаходиться безпосередньо біля пониження бордюрного каменю, який слугує місцем виїзду з прилеглої території.

Департамент також звертає увагу Суду на те, що місце виїзду з прилеглої території

відмежовано стовпчиками сірого кольору з червоною стрічкою у верхній частині, що також підтверджує розміщення транспортного засобу позивача з порушенням підпункту «И» пункту 15.9 Правил.

Відповідно до підпункту и) п. 15.9 Правил, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Відповідно до підпункту а) п. 15.10 Правил стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.

Відповідно до пп. «З» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є

таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Таким чином, автомобіль Позивача було розміщено з порушенням вимог підпункту и) пункту 15.9 Правил, чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП. Транспортний засіб Позивача підлягав тимчасовому затриманню відповідно до вимог пп. з) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.

Інспектор не на власний розсуд або суб`єктивне уявлення визначив, що транспортний засіб Позивача розміщено таким чином, що він створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Інспектор в своїх діях керувався виключно приписами законодавства, в даному випадку ст. 265-4 КУпАП. Саме ст. 265-4 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.

Автомобіль Позивача було розміщено з порушенням вимог підпункту и) пункту 15.9 Правил, чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

07.11.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшов відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, постановою головного спеціаліста - інспектора з паркування першого відділу контролю за дотримання правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Хайруліним О.Р. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024 року, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушенняст. 122 ч.3 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 05 липня 2024 о 18.50 год. на вул. Велика Василівська, 54 в м. Києві транспортний засіб SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 зупинено ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушено п. 15.9 иПДРУкраїни.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 3 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

У примітці ст. 122 КУпАП, роз`яснено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки і стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, - юридична або фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Також, відповідно до ст. 279-1 КУпАП, У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та

громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

КУпАП в якості способу правового регулювання використовує імперативний метод, який позбавляє суб`єктів владних повноважень діяти інакше, ніж у спосіб, прописаний в нормах КУпАП. Наведене в сукупності з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дає підстави стверджувати, що Інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при встановленні відповідальної особи, при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024 та під час здійснення тимчасового затримання транспортного засобу, винуватість позивача підтверджена належними і допустимими доказами матеріалами фотофіксації до постанови, доказів неправомірної поведінки інспектора Позивачем не надано, а під час винесення оскаржуваної постанови Інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 279-3 КУпАП, особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Натомість позовні матеріали не містять звернення будь-кого до Департаменту із заявою про зміну відповідальної особи за постановою серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024.

Факт видачі довіреностей, або вчинення будь-яких інших правочинів, які не передбачають перехід права власності на транспортний засіб SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 не спростовує правомірності дій інспектора під час винесення постанови серії 2КІ № 0000258203 від 05.07.2024.

Позовні матеріали також не містять відомостей про те, що станом на день винесення оскаржуваної постанови, в Єдиному державному реєстрі транспортних містились відомості щодо належного користувача транспортного засобу SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, суд відносить критично до посилання представника позивача, що позивач не є суб`єктом вчинено адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Розділом 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

У відповідності до п. 1.10 ПДР, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо)

Так,пунктом 15.9«и» ПДР,визначено,що забороняєтьсязупинка ближче10м відвиїздів зприлеглих територійі безпосередньов місцівиїзду.

Відповідно доп.1.10Правил,прилегла територія територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до

дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з

них.

Водночас, з матеріалів фотофіксації до Постанови вбачається, що транспортний засіб Позивача SKODA KODIAQ, номерний знак НОМЕР_1 розміщено безпосередньо у місці виїзду з прилеглої території.

Зокрема, на фотознімках 2, 4 і 5 зображено, що автомобіль Позивача розміщено таким чином, що передня його частина: від переднього бамперу до лобового скла знаходиться безпосередньо біля пониження бордюрного каменю, який слугує місцем виїзду з прилеглої території.

Крім того, що місце виїзду з прилеглої території відмежовано стовпчиками сірого кольору з червоною стрічкою у верхній частині, що також підтверджує розміщення транспортного засобу позивача з порушенням підпункту «И» пункту 15.9 Правил.

Відповідно до підпункту и) п. 15.9 Правил, зупинка забороняється ближче 10 м від

виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Відповідно до підпункту

а) п. 15.10 Правил стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.

Відповідно до пп. «З» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є

таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Таким чином, автомобіль Позивача було розміщено з порушенням вимог підпункту и) пункту 15.9 Правил, чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.3

ст. 122 КУпАП. Транспортний засіб Позивача підлягав тимчасовому затриманню

відповідно довимог пп.з)п.2ч.3ст.265-4КУпАП.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як позивачем на підтвердження заявлених вимог, так і відповідачем на спростування заявлених вимог, до суду були надані світлини, з яких вбачається порушення позивачем пункту 15.9 «и» ПДР, що кореспондується із викладеним вище судом.

Будь-яких доказів на спростування доводів відповідача позивач суду не надав.

Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 17.05.2018 у справі №670/346/17.

Крім цього, позивач зазначає, що відповідальність за ст. 122 КУпАП настає виключно у випадку наявності перешкоди дорожнього руху або загрозі безпеки дорожнього руху.

Між тим, сама по собі зупинка транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху за приписами п.п. ґ) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.

Таким чином, суд не приймає посилання представника позивача щодо відсутності перешкоди дорожнього руху або загрозі безпеки дорожнього руху. При цьому, місце розташування транспортного засобу позивача не має жодних ознак спеціально відведеного майданчика для паркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частина друга статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, що позивачем було вчинено порушення п.п. «и» 15.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 122 КУпАП.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відтак, з урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 14-2, 122, 245, 251, 252, 254, 256, 258, 276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 3 КУпАП відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10-ти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. О. Сарат