Рішення

від 28.11.2024 по справі 212/9823/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9823/24

2/212/4219/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Майданик М.Є., за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2024 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просив стягнути з останньої заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2018 року по 30 червня 2024 року у розмірі 32964,36 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 255,60 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 4182,67 гривень, 3% річних у розмірі 1467,59 гривень, пеню у розмірі 412,96 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрована у вказаній квартирі, не здійснює у повному обсязі оплату за отриману теплову енергію (централізоване опалення), у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 листопада 2018 року по 30 червня 2024 року. Оскільки відповідач не здійснює оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 14 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06 грудня 2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

Квартира АДРЕСА_2 перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», і на вказану квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) (а.с. 18).

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162 Житлового Кодексу Українизобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

За частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон № 1060). Законом № 1060 внесені зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Так, відповідно доч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Судом встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування АТ «Криворізька теплоцентраль» 01 жовтня 2021 року на офіційному сайті: https://tec.dp.ua Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, а отже в розумінні ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 03 грудня 2020 року, між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами з 01 листопада 2021 року укладено Типовий індивідуальний договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наданими представником позивача актами підтверджено факт подання та припинення подання теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 за період з листопада 2018 року по червень 2024 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 листопада 2018 року по 30 червня 2024 року, за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30 червня 2024 року заборгованість складає 32964,36 гривень, плата за абонентське обслуговування складає 255,60 гривень (а.с. 19).

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписистатті 625 ЦК Українипоширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних, пені узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Крім того, п. 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Отже, згідно розрахунку доданого по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню сума індексу інфляції у розмірі 4182,67 гривень, три проценти річних у розмірі 1467,59 гривень, пеня у розмірі 412,96 гривень (а.с. 20-21).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України,стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень також належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,12,81,223, 247,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у розмірі 32964,36 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 255,60 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 4182,67 гривень, 3% річних у розмірі 1467,59 гривень, пеню у розмірі 412,96 гривень, всього 39 283 (тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не визначено, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 28 листопада 2024 року.

Суддя: О. В. Колочко