Рішення

від 28.11.2024 по справі 212/10137/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10137/24

2/212/4352/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/10137/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, з частки кв. АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 , брату позивачів, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10 лютого 1994 року, право власності на яку було зареєстровано в Криворізькому БТІ. При цьому ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачі є єдиними спадкоємцями ОСОБА_3 та звернулись до приватного нотаріуса з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/6 частку спірної квартири після смерті ОСОБА_3 , однак отримали відмову в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки за даними Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна наявний арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 02.02.2010 року Другою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області за № 9474786 на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневого районного відділу міліції м. Кривий Ріг по кримінальній справі № 52092028 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. При цьому вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 3 березня 2010 року ОСОБА_4 був засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Додавали, що основне покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_4 відбував у виправній колонії, з якої 24 квітня 2013 року був звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 2 дні на підставі ухвали Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 16 квітня 2013 р. Натомість, вирок у частині виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна ОСОБА_4 не був виконаний, частка спірної квартири, що за життя належала ОСОБА_4 у власність держави не була вилучена. Оскільки позивачі позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері з причини наявного арешту спірної квартири, то вони змушені звертатись до суду із даним позовом. Так станом на день подання позову не виконання вироку суду в частині конфіскації майна є підставою для скасування арешту. Вказували, що строки давності виконання вироку суду відносно ОСОБА_4 в частині додаткового покарання у вигляді конфіскації майна минули, а відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 8 жовтня 2024 р. провадження відносно ОСОБА_4 щодо виконання вироку Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.03.2010 року в частині конфіскації майна не перебуває на виконанні. Таким чином наявність арешту спірної квартири є не правомірним втручанням у право власності спадкоємців, тому арешт підлягає скасуванню. Отже, просили суд зняти арешт, накладений на кв. АДРЕСА_1 , зареєстрований 02.02.2010 року Другою криворізькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневого районного відділу міліції міста Кривого Рогу у кримінальній справі № 52092028.

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх представник ОСОБА_5 , до суду не з`явились повторно, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представники Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради до суду також не з`явились повторно, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що підстави, визначені ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи у даному випадку відсутні, внаслідок чого суд розглянув справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 22.09.2020 року Покровським районним у місті Кривому Розі відділом ДРАЦС, актовий запис № 1441 від 22.09.2020 року, вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років.

Згідно із свідоцтвом про смерть, виданим 22.05.2024 року Криворізьким відділом ДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області, актовий запис № 1046 від 22.05.2024 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 44 років.

Належність на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 лютого 1994 року № НОМЕР_1 , право власності на яку було зареєстровано Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 30.03.2021 року.

Зі свідоцтва про народження, виданого Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 1183 від 13.11.1974 року, вбачається, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якої вказана ОСОБА_8 .

При цьому згідно із свідоцтвом про одруження, виданим відділом РАЦС виконкому Інгулецької міської ради м. Кривого Рогу, вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 одружились, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_10 , актовий запис № 223 від 16.10.1998 року.

Також суд встановив, що на підставі свідоцтва про народження, виданого Тернівським районним бюро РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 122 від 09.03.1972 року, вбачається, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої вказана ОСОБА_8 .

При цьому згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Дніпровським районним бюро РАЦС м. Херсон, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_11 одружились, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_12 , актовий запис № 509 від 21.08.1993 року.

Також суд встановив, що на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, актовий запис № 346 від 16.08.1979 року, виданого Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривого Рогу, вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 було розірвано.

У свою чергу відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану від 09.10.2020 року вбачається, що внаслідок одруження 24.10.1979 року ОСОБА_8 , актовий запис № 825 від 24.10.1979 року, виконаний Тернівським відділом РАЦС Криворізького МУЮ в Дніпропетровській області, було змінено прізвище ОСОБА_8 на ОСОБА_14 .

Судом було встановлено, що на підставі свідоцтва про народження, виданого Тернівським районним відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 248 від 16.03.1980 року, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю якого вказана ОСОБА_3 .

Відповідно допостанови приватногонотаріусу ПерекопськоїО.О.від 22.07.2024року вбачається,що повідкритій спадковійсправі відноснопомерлої ОСОБА_3 було відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину ОСОБА_1 через неможливістьвчинення нотаріальноїдії внаслідокнаявності вЄдиному реєстрізаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна арешту,накладеного нанерухоме майно,а саме:квартиру по АДРЕСА_2 ,внесеного 2-юдержавною нотаріальноюконторою м.Кривого Рогу02.02.2010року №9474786відносно ОСОБА_4 на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневим районним відділом міліції міста Кривого Рогу по кримінальній справі № 52092028.

Також з вказаної постанови приватного нотаріусу від 22.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 мешкав із спадкодавцем по АДРЕСА_2 .

При цьому заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 також було подано ОСОБА_2 .

Отже, 28.04.2021 року постановою приватного нотаріусу Перекопської О. О. від 22.07.2024 року по відкритій спадковій справі відносно померлої ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину також ОСОБА_2 через неможливість вчинення нотаріальної дії внаслідок наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешту, накладеного на нерухоме майно, а саме: квартиру по АДРЕСА_2 , внесеного 2-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу 02.02.2010 року № 9474786 відносно ОСОБА_4 на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневим районним відділом міліції міста Кривого Рогу по кримінальній справі № 52092028.

При цьому на підставі огляду матеріалів кримінальної справи № 52092028 судом було встановлено, що відносно ОСОБА_4 на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневим районним відділом міліції міста Кривого Рогу по кримінальній справі № 52092028 було накладено арешт на частку нерухомого майна обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: квартиру по АДРЕСА_2 , арешт за якою було внесено 2-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу 02.02.2010 року за № 9474786 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно зі ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За 1, 3 ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, враховуючи, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до її спадкоємців, то внаслідок смерті ОСОБА_3 спадщина була успадкована спадкоємцями померлої, зокрема, у вигляді частки квартири по АДРЕСА_2 .

Однак реалізувати набуті у спадок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 права на спадкове майно позивачі, як спадкоємці померлої матері, фактично позбавлені у законному порядку шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на частку квартири по АДРЕСА_2 та здійснення державної реєстрації набутого права, оскільки на вказане нерухоме майно спадкодавця накладено арешт в рамках кримінальної справи.

При цьому судом оглядом матеріалів кримінальної справи № 52092028 було встановлено, що вироком від 03.03.2010 року Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу, який набув чинності, ОСОБА_4 був засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення воді із конфіскацією усього майна засудженого, на підставі якого виконавчий лист щодо конфіскації майна засудженого було направлено для виконання до виконавчої служби.

Натомість, матеріали кримінальної справи № 52092028 відносно ОСОБА_4 не містять інформації щодо стану виконання вироку суд від 03.03.2010 року щодо конфіскації майна засудженого.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;

3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин;

4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

При цьому за ч. 2 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Таким чином суд встановив, що згідно із ст. 80 КК України фактично засуджений ОСОБА_4 повинен був бути звільнений від відбування покарання у виді конфіскації майна засудженого, оскільки з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду від 03.03.2010 року, за яким його було засуджено до покарання у виді 5 років позбавлення волі за ст. 307 ч. 2 КК України, такий вирок не було виконано з незалежних від ОСОБА_4 підстав протягом більш ніж 5 років.

Суд при цьому звертає увагу на те, що на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 08.10.2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_4 відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового виконання вироку суду від 03.03.2010 року.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (в редакції 2012 року) арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.

Так за ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року) забезпечення можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту, зокрема, на майно обвинуваченого чи підозрюваного.

Таким чином за встановлених обставин справи через відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 з примусового виконання вироку суду від 03.03.2010 року в частині конфіскації майна засудженого, наявність підстав для його звільнення від відбування такого покарання, смерті ОСОБА_4 у 2024 році, а також порушення прав спадкоємців майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , то арешт на частку нерухомого майна ОСОБА_4 , накладений на підставі постанови Жовтневого районного відділу міліції міста Кривого Рогу від 20.01.2010 року по кримінальній справі № 52092028 на квартиру по АДРЕСА_2 , внесений 2-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу 02.02.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 9474786, підлягає на переконання суду скасуванню.

Аналогічний за змістом правовий висновок був висловлений Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2021 року по справі № 645/6694/15-ц.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню шляхом зняття арешту з квартири по АДРЕСА_2 , частка якої належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради про зняття арешту - задовольнити.

Арешт, накладений відносно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , по кримінальній справі № 52092028 на підставі постанови від 20.01.2010 року Жовтневого районного відділу міліції міста Кривого Рогу на частку квартири по АДРЕСА_2 , внесений 2-ю державною нотаріальною конторою м. Кривого Рогу 02.02.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 9474786, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28 листопада 2024 року.

Суддя: Д. О. Козлов