Рішення

від 12.11.2024 по справі 185/3090/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3090/24

Провадження № 2/185/2415/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства 'Українська залізниця' в особі регіональної філії 'Донецька залізниця' АТ 'Укрзалізниця' до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

встановив:

В березні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів у сумі 385515,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2022 року по справі №757/8541/22-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Українська залізниця' задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Акціонерного товариства 'Українська залізниця' нараховану але не виплачену заборгованість із заробітної плати в сумі 17821,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 359562,12 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати у розмірі 8131,70 грн, а разом 385515,72 грн.

В межах виконавчого провадження зазначена сума була примусово стягнута з АТ «Укрзалізниця» згідно з платіжною вимогою державного виконавця від 20.06.2022 року.

В подальшому, постановою Київського апеляційного суду від 27.01.2023 року апеляційна скарга АТ 'Українська залізниця' задоволена, рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2022 року по справі №757/8541/22-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки судове рішення, за яким вже відбулося виконання було скасоване, позивач вважає, що грошові кошти в сумі 385515,72 грн були набуті безпідставно відповідачем, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року провадження у справі відкрито та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2022 року по справі №757/8541/22-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Українська залізниця' задоволено та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Акціонерного товариства 'Українська залізниця' нараховану але не виплачену заборгованість із заробітної плати в сумі 17821,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 359562,12 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати у розмірі 8131,70 грн, а разом 385515,72 грн.

На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №69260922, яке в подальшому приєднане до зведеного виконавчого провадження №53314543. В рамках зведеного виконавчого провадження на підставі платіжної вимоги від 20.06.2022 року №53314543/17 про примусове списання коштів з АТ «Укрзалізниця», грошові кошти в сумі 1500068,68 гривень були стягнуті на корить Печерського районного відділу державної Виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в призначенні платежу зазначено про стягнення боргу за виконавчим листом Печерського районного суду м. Києва №757/8541/22-ц від 17.06.2022 року.

Постановою Печерського районного відділу державної Виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.07.2022 року виконавче провадження №69260922 закінчено у зв`язку з повною сплатою заборгованості.

Після виконання судового рішення постановою Київського апеляційного суду від 27.01.2023 року апеляційна скарга АТ 'Українська залізниця' задоволена, рішення Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2022 року по справі №757/8541/22-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує позицію Верховного Суду в аналогічній справі (постанова КЦС у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21 (провадження № 61-6221св22).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення коштів у розмірі 385515,72 грн, які, за аргументами позивача, є безпідставно отриманими, та були сплачені позивачем відповідачу на виконання судового рішення про стягнення нарахованої але не виплаченої заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, яке в подальшому було скасоване.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Із матеріалів вбачається, що спірна сума 385515,72 грн була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Оскільки у справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 385515,72 грн були набуті ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушених прав є звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України.

Позивач надав суду відомості про те, що він звернувся до Печерського районного суду міста Києва із заявою про поворот виконання судового рішення (справа №757/8541/22-ц, провадження №6-353/24) яка до теперішнього часу не вирішена.

За таких обставин, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту в цій справі, а також позивач звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273, 445 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства 'Українська залізниця' в особі регіональної філії 'Донецька залізниця' АТ 'Укрзалізниця' до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», адреса: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський