Ухвала

від 28.11.2024 по справі 191/5514/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/5514/24

Провадження № 4-с/191/15/24

У Х В А Л А

іменем України

28 листопада 2024 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство юстиціїУкраїни, Акціонернетовариство«Державний ощаднийбанк» на дії державних виконавців, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство юстиціїУкраїни, Акціонернетовариство«Державний ощаднийбанк» на дії державних виконавців.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Твердохліб А.В. та присвоєно номер №191/5514/24.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважаю за доцільне заявити самовідвід, оскільки заявником у даній справі виступає ОСОБА_1 , яка є присяжною Синельниківського міськрайонного суду та входила до складу суду при розгляді справ під головуванням судді Твердохліб А.В.

Так, рішенням міського голови Синельниківської міської ради №478-22/VIII від 22.02.2023 року було затверджено список присяжних Синельниківського міськрайонного суду в кількості чотирьох чоловік, серед яких зазначена й ОСОБА_1 .

Згідно з п.5) ч.1ст. 36 ЦПК України,суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Виходячи з основних засад і практики Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У відповідності з ч. 1 ст.47Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та не змінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме : вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним відбудь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. … Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі ст.36 ЦПК України суддя вважає за необхідне взяти самовідвід, оскільки скаржниця є присяжною Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області та неодноразово входила до складу суду при розгляді справ під головуванням судді Твердохліб А.В.

На підставі викладеного, керуючисьст.36 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Взяти самовідвід усправі №191/5514/24заскаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство юстиціїУкраїни, Акціонернетовариство«Державний ощаднийбанк» на дії державних виконавців.

Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. В. Твердохліб