Рішення

від 24.10.2024 по справі 405/2365/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2365/23

2/405/308/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями і бездіяльностю органів дізнання, досудового слідства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шведов С.П. звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями і бездіяльності органів дізнання, досудового слідства в сумі 210 000 000 грн. В обґрунтування позову зазначено, що в провадженні СД Кропивницького РУП знаходиться кримінальне провадження № 12015120020009371 від 03.10.2015 року, за ознаками складів злочинів, передбачених ч.1 ст. 129, ч. 1 ст. 190, ч.1 ст.358 КК України, одним з потерпілих по якому є ОСОБА_1 . Згідно витягу з ЄРДР вказане кримінальне провадження розслідується за такими фактами: «13.10.2015 року до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_5 незаконним шляхом під тиском на нього та його дружину ОСОБА_6 , заволодів зернотоком, що за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, невстановленими особами в 2004 році внесено завідомо неправдиві відомості в документи СП «Суботці», що стали підставою для зміни керівника з метою впровадження подальшої господарської діяльності, а також підроблено печатку, якою посвідчувалися документи СП «Суботці». Крім цього, 18.01.2017 року до ЧЧ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградськіц області надійшло повідомлення про те, що у 2004 році ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , погрожували фізичною розправою ОСОБА_1 , перешкоджаючи останньому потрапити до зернотоку за адресою: Кіровоградська область, Знам`янський район, с. Суботці».

Вказує, що за весь час розслідування ОСОБА_1 замість захисту своїх прав отримував від держави в особі органів досудового розслідування та процесуального керівництва чисельні відписки, які змушений був оскаржувати в судах, а також боротися з постійним намаганнями останніх закрити кримінальне провадження. Постійне моральне напруження, неможливість утримувати родину, а також втрата прибутків через неможливість використання належного ОСОБА_1 майна, бездіяльність органів досудового розслідування та процесуального керівництва в частині невиконання своїх службових обов`язків, призвело до надмірної тривалості кримінального провадження, що вважає заподіяною моральною шкодою. Внаслідок таких дій посадових осіб позивач відчуває струс, душевні страждання, хвилювання, розлади здоров`я, зміни психоемоційного стану, змушений відволікатися від своїх звичайних справ, докладати зусиль та витрачати час для встановлення об`єктивної істини. Зауважує, що кримінальне провадження № № 12015120020009371 від 03.10.2015 року є тривалим і триваючим.

У зв`язку з викладеним, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з держава Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в сумі 210 000 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

08.05.2023 року за вх. № 11201 до суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що досудове розслідування наразі триває, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження постанов про закриття кримінальних проваджень під час досудового розслідування не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача. Факт винесення слідчими суддями ухвал за результатами скарг ОСОБА_1 не є підставою для стягнення моральної шкоди, про заподіяння якої заявляє позивач. ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги. Зазначає, що Кіровоградська обласна прокуратура не є належним відповідачем у даній справі.

10.05.2023 року за вх. № 11563 до суду від Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнав позов, просив відмовити у його задоволенні. Зокрема вказує, що позивачем не надано жодного доказу, які б вказували на незаконність дій органу досудового розслідування, які б свою чергу вказували на наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача органу досудового слідства та вини останнього в її заподіянні. Зазначає, що ГУПН в Кіровоградській області не є належним відповідачем у даній справі.

22.05.2023 року за вх. № 12700 до суду надійшла відповідь на відзиви, в якій позивач заперечив проти доводів викладених у відзивах відповідачів на позовну заяву, просив позов задовольнити в повному обсязі.

30.05.2023 року за вх. № 13565 до суду від ГУНП в Кіровоградській області надійшли заперечення, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі через його необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою суду від 29.06.2023 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позов, пославшись на викладене в ньому, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представники Кіровоградської обласної прокуратури та ГУНП в Кіровоградській області у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, пославшись на викладене у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.10.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120020009371 внесено матеріали досудового розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129, ч.1 ст.190 , ч. 1 ст. 358 КК України, за зверненням ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , щодо вчинення відносно них погроз насильством з боку невстановлених осіб з метою вчинення цивільно-правових угод, майновим комплексом центрального току, що розташований в с. Суботці Знам`янського району, а також внесення завідомо неправдивих відомостей до документів СП «Суботці», що стало підставою для зміни керівництва з метою впровадження подальшої господарської діяльності.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було визнано потерпілим. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда 28.02.2017 року скасовано постанову слідчого СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області від 15.11.2016 року про закриття кримінального провадження № 12015120020009371 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 190 КК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення. Ухвалу направлено прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури, для організації подальшого досудового розслідування (т. І а.с. 13).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.12.2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора щодо нездійснення інших слідчих дій задоволено частково. Зобов`язано уповноважених осіб прокуратури Кіровоградської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.10.2017 року (т. І а.с. 18-19).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.05.2018 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області Прихоженка А.О. від 13.04.2018 року про закриття кримінального провадження №12015120020009371 від 03.10.2015 року задоволено. Постанову слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області Прихоженка А.О. від 13.04.2018 року про закриття кримінального провадження №12015120020009371 від 03.10.2015 року скасовано (т. І а.с. 27-28).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2018 року скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Федоришина В.О. від 27.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12015120020009371 від 03.10.2015 року задоволено. Постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Федоришина В.О. від 27.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12015120020009371 від 03.10.2015 року скасовано (т. І а.с. 43-44).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.12.2018 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб СУ ГУ НП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено частково. Зобов`язано посадових осіб СУ ГУ НП в Кіровоградській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 24.10.2018 року (т. І, а.с. 47).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2019 року, якою cкаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Федоришина В.О. від 12.02.2019 року про закриття провадження № 12015120020009371 від 03.10.2015 року залишено без задоволення та постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Федоришина В.О. від 12.02.2019 року про закриття провадження №12015120020009371 від 03.10.2015 року скасовано (т. І а.с. 53-56).

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.09.2019 року скаргузаявника - представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката Шведова С.П.на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Мудрого І.В. від 01.08.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 03.10.2015 за № 12015120020009371 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України задоволено. Скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області Мудрого І.В. від 01.08.2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 03.10.2015 за № 12015120020009371 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч. ст.190, ч.1 ст.358 КК України (т. І, а.с. 62-64).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.05.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора прозакриття кримінального провадження, яке внесено 03.10.2015 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015120020009371 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст.129, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України. Повернуто матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120020009371 від 03.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст.129, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, для здійснення кримінального провадження в загальному порядку (т. І а.с. 78-81). Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2020 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено. Протягом 24 годин з часу отримання цієї ухвали слідчого судді, зобов`язано начальникаКропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській областівнести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення (т. І а.с. 82). Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.11.2021 року скаргу задоволено частково. Зобов`язано керівника Кропивницької окружної прокуратури Ізотова В.А. чи іншого уповноваженого прокурора розглянути скаргуадвоката Шведова Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , від 01.11.2021 року, отриману 09.11.2021 року на недотримання розумних строків під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження№12015120020009371 від 03.10.2015 року, протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання копії ухвали слідчого судді,надати на неї відповідь у вигляді вмотивованої постанови, в порядку, передбаченому ст.308 КПК України (т. І а.с. 100-101). Отже, вказаними судовими рішеннями скасовані чисельні постанови слідчих про закриття проваджень, зобов`язано орган досудового розслідування розглянути клопотання потерпілого та зобов`язано процесуальне керівництво внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, тобто встановлено факт бездіяльності та протиправності дій слідчих та прокурора при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12015120020009371 від 03.10.2015 року. Також судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи довічно з 21.11.2018 року (т. І а.с. 171), має ряд захворювань, які виникли у період з 2016 по 2023 рік, що підтверджується чисельними медичними документами (т. І а.с. 173, 174,175-178, 179, 180, 181). Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 56 Конституції України, згідно якої кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Крім того, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про спричинення йому моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях, викликаних бездіяльністю та протиправністю слідчих та прокурора при досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 12015120020009371 від 03.10.2015 року, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими.

Суд вважає, що позивач зазнав у певній мірі моральної шкоди, яка не може бути виправлена шляхом лише констатації факту протиправності.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує відповідну практику ЄСПЛ, принципи розумності, виваженості та справедливості щодо тривалості кримінального досудового розслідування. Так, зокрема, кримінальне провадження № 12015120020009371 триває починаючи з 03.10.2015 року і на момент розгляду справи, у визначеному відповідним процесуальним законом порядку не завершене.

Суд зауважує, що така ситуація породжує віру у безкарність посадових осіб слідства та прокуратури, підриває авторитет органів державної влади.

Внаслідок таких дій посадових осіб позивач відчував стрес, душевні страждання, хвилювання, розлади здоров`я, зміни психоемоційного стану, він змушений відволікатися від своїх звичайних справ, докладати додаткових зусиль та витрачати час для встановлення об`єктивної істини щодо обставин кримінального правопорушення вчиненого відносно нього.

У своєму рішенні у справі «Шиліг проти Словенії» ЄСПЛ зазначив, що вимоги ст. 2 Конвенції не будуть виконані, якщо захист, який надається національним законодавством, існує лише у теорії. Він також повинен ефективно працювати на практиці, що вимагає оперативного розгляду справи без непотрібних затримок.

Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою ЄСПЛ, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції», рішення від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції»).

Стаття 13 Конвенції не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.

ЄСПЛ, оцінюючи ефективність різних національних засобів правового захисту у зв`язку з надмірною тривалістю провадження, розробив кілька критеріїв та принципів, які сформулював у своїх рішеннях. Так, ЄСПЛ вказав, що вирішальним питанням при оцінюванні ефективності засобу правового захисту у випадку скарги щодо тривалості провадження є те, чи може заявник подати цю скаргу до національних судів з вимогою конкретного відшкодування; іншими словами, чи існує будь-який засіб, який міг би вирішити його скаргу шляхом надання безпосереднього та швидкого відшкодування, а не просто опосередкованого захисту його прав, гарантованих ст. 6 Конвенції. Cуд також постановив, що цей засіб вважатиметься «ефективним», якщо його можна використати, щоб прискорити постановлення рішення судом, який розглядає справу, або надати скаржникові належне відшкодування за зволікання і затримки, що вже відбулися (рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України»).

Відповідно дост. 2 ЦК Україниучасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставіст. 1174 ЦК Україниє держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1ст. 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженогоуказом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, розлади здоров`я, глибину душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 внаслідок бездіяльності та протиправних дій слідчих та прокурора при досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 12015120020009371 від 03.10.2015 року, яке на даний час триває, та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір компенсації в сумі 60000 грн., що підлягає стягненню на користь позивача із держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41), Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4) про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями і бездіяльностю органів дізнання, досудового слідства задовольнити частково.

Стягнути із держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2024 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В.Драний