Ухвала

від 25.11.2024 по справі 385/1354/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/560/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Кропивницький матеріали кримінальногопровадження №12024121120000138, за апеляційною скаргоюзахисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2024, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Гайворон Кіровоградської області, громадянин України, одружений, з середньою спеціальною освітою зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не депутат, судимий:15.12.2022 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 21 годину 29 хвилин 18.12.2024 року.

Визначено заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

До Гайворонського районного суду Кіровоградської області звернувся старший слідчий СВ відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , з клопотанням погодженим значальником Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_10 по кримінальному провадженнювнесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2024 за №12024121120000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2024 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 21 годину 29 хвилин 18.12.2024 року.

Визначено заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 грн.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме:незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.

ОСОБА_7 є дієздатною особою, даних про наявність вад здоров`я, які перешкоджають утримувати вказану особу в слідчому ізоляторі, не встановлено.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігання спробам, передбачених ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність.

Інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Слідчий суддя взявши до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 його особу, а також матеріальний стан, приходжу до висновку щодо визначення розміру застави відповідно до ч.5 ст.182 КК України в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

Жодний ризик передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений.

Сторона захисту зазначив, що підозрюваний є учасником бойових дій, з 2020 року офіційно працює на АТ «Гайворонський спеціалізований кар`єр».

Визначена слідчим суддею застава є непомірною для підозрюваного.

На момент винесення ухвали свідки вже надали свої покази на допиті, тому впливати на свідків підозрюваний не зможе.

ОСОБА_7 офіційно працює на посаді машиніста, за місцем роботи характеризується як відповідальна особа, вміє організовувати робочий процес.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, яка заперечила стосовно апеляційної скарги строни захисту та просила ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно довимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані в повному обсязі.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Відповідно до наданих матеріалів, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_7 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме:незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин,вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаним фактом 16.08.2024 розпочато кримінальне провадження №12024121120000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відноснопідозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об`єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 .

Слідчим суддею вірно враховано наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вчинений злочин відносяться до категорії тяжкого злочину відповідно, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що підтверджується доданими до клопотання слідчим матеріалами.

Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводиклопотання слідчогота доданідо ньогоматеріли,колегія суддіввважає,що їхсукупність єдостатньою вважатипро обґрунтованістьпідозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Доводи,якими прокуроробґрунтовує наявністьпідстав длязастування відноснопідозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даниймомент виключнотакий запобіжнийзахід,як триманняпід вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваного.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторона захисту зазначив, що підозрюваний погоджується з пред`явленою підозрою та не заперечує наявність залежності.

Вказав, що підозрюваний має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має статус УБД, офіційно працює машиністом.

Визначену суму застави вважає непомірною, просив зменшити заставу до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника в частині неправильного визначення застави апеляційний суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Кримінальний процесуальний закон саме на слідчого суддю (суд) покладає обов`язок під час визначення розміру застави перевіряти, чи він не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою вона може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

Таким чином необхідно виокремити обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу у вигляді застави та визначенні її розміру, серед яких: спосіб життя наприклад, періодичність перетину кордону, наявність у підозрюваного соціальних зв`язків поза межами країни тощо; сім`я та особи на утриманні для призначення застави суд обов`язково повинен врахувати наявність на утриманні непрацездатних осіб або дітей; наявність або відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або законних джерел доходу (розмір офіційної заробітної плати, надходження від дивідендів, депозити в банках тощо); житло наявність у підозрюваного власного житла або такого, яке він законно орендує.

За приписами ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбанпроти України» від 04 липня 2019 року, де йдеться про те, що гарантія, передбаченапунктом 3статті5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Також у рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (заява 23312/15)Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такомунадзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагаєпункт 3статті 5 Конвенції.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому за приписами п. 2, ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи,підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з ухвали слідчого судді, останнім визначено заставу в максимальному розмірі, визначеному законом.

Проте з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи підозрюваного та його майнового стану на переконання апеляційного суду достатнім розміром застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кримінальним процесуальним законом може бути мінімальний розмір, встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України.

Також з метою забезпечення кримінального провадження суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2024 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , погоджене з начальником Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_10 по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2024 за №12024121120000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 21 год. 29 хв. 18.12.2024.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 242240 гривень, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA928201720355299001000086310, отримувач коштів Держказначейська Служба України м.Київ ЄДРПОУ 42265404 , банк отримувача Держказначейська Служба України м.Київ; код банку отримувача МФО 820172 , призначення платежу: «застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі 385/1354/24; 11-сс/4809/562/24, Кропивницький апеляційний суд, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_7 - прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, як особисто, так і через третіх осіб, за виключенням проведення за їх участі слідчих дій,здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваногоо ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2