Рішення

від 26.07.2024 по справі 932/2073/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

26 липня 2024 року

Справа № 932/2073/24

Провадження № 2/932/1031/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря Рибалки В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2024 позивач ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію, зазначивши, що позивач постачає електричну енергію споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором, зокрема з січня 2019 року по листопад 2023 року включно, постачав електричну енергію відповідачу. Утім, остання порушувала умови договору, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювала оплату за спожиту електроенергію, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію на суму 64 761,42 грн. 3% річних в розмірі 19,19 грн, 5,49 грн інфляційних витрат, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 року справа передана в провадження судді Кудрявцевої Т.О.

Ухвалою судді від 13.03.2024 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками до неї надсилалась належним чином, однак відповідачем не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Відповідно до вимог ст.190, ст. 272 ЦПК України, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалась, про причини неявки суду не повідомила.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» є суб`єктом господарювання, який створений з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

У відповідності доЗакону України «Про ринок електричної енергії»та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком позивача за період з 01.01.2019 по 30.11.2023 заборгованість за спожиту електричну енергію складає 64 761,42 грн. Обсяг спожитої електроенергії також підтверджується довідкою про обсяги споживання електричної енергії по особовому рахунку відповідача.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості, проте заборгованість відповідачем не сплачена.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які витікають з належного виконання споживачем зобов`язань зі сплати наданих послуг, а також щодо наслідків порушення зобов`язань.

Відповідно до ч.ч.1,2ст. 714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 13розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідач користується послугами позивача шляхом споживання електричної енергії.

Відповідно до умов п. 2.1 Типового договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.

Згідно з п. 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. В розділі «Термін оплати» Комерційної пропозиції до Договору, побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата обсягу спожитої електричної енергії має бути здійснена споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п. 6.2 Договору).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК Українита інших нормативно-правових актів. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння змін його умов не допускається.

Згідно зіст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст.611-612 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушила зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за спожиту нею електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач відзиву на позов не надала, тобто своїм правом на спростування позовних вимог не скористалась, враховуючи, що доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за отриману електричну енергію, а також розміру заборгованості нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати встановленими, тому суд вважає доведеним факт утворення у відповідача заборгованості у розмірі 64761,42 грн., яка виникла за період з 01.01.2019 року по 30.11.2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем в позовній заяві, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, щодо сплати за послугу за спожиту електричну енергію, останній на суму заборгованості також були нараховані 3% річних в розмірі 19,19 грн та інфляційні втрати, які склали 5,49 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України також стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 3028 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 265, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», ЄДРПОУ 42082379, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 30.11.2023 у розмірі 64761,42 грн., 3% річних у розмірі 19,19 грн., інфляційні втрати у розмірі 5,49 грн. та судовий збір у сумі 3028 грн, а всього 67814,10 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот чотирнадцять гривень десять копійок)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева