Рішення

від 28.11.2024 по справі 931/720/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/720/24

Провадження № 2/931/264/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

01жовтня 2024року позивачнадіслав всуд позовдо Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , і з цього дня відкрилася спадщина на її майно, яке складається, зокрема, із житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, у якому заповіла все своє майно йому, ОСОБА_1 04 жовтня 2022 року позивач подав до приватного нотаріуса Володимир-Волинського нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу № 239/2022 до майна померлої ОСОБА_3 . Зазначає, що спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 є також його брат ОСОБА_2 , який подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом. У вересні 2024 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою, в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що в АДРЕСА_1 , проте у його видачі було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та запропоновано звернутися до суду для встановлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що є предметом даного позову.

Просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колпитів, а також судові витрати залишити за ним.

Ухвалою судді від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 28 листопада 2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку SMS на номер телефону, зазначений у поданій позивачем заявці (а.с. 42, 56). Одночасно із позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 41).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився також, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 57 на звороті). 12 листопада 2024 року від нього надійшла заява, у якій просить розгляд справи проводити без його участі та винести рішення по справі на розсуд суду за наявними у справі матеріалами (а.с. 59).

Третя особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився також, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 60). Про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього до суду не надходило.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копію матеріалів спадкової справи № 239/2022 до майна померлої ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колпитів Локачинського району Волинської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 12 квітня 2022 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 6, 24).

Після її смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Привітненського старостинського округу Локачинської селищної ради Волинської області № 665 від 21 вересня 2022 року вбачається, що в с. Колпитів Володимирського району Волинської області знаходиться спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними будівлями спорудами, земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться у АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , син ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає з адресою: АДРЕСА_3 . Заповіт від імені померлої посвідчувався Колпитівською сільською радою Локачинського району Волинської області 12 жовтня 2011 р. №52. Інших спадкоємців немає (а.с. 13).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ч.1 ст.1217 ЦК України.

Як вбачається із спадкової справи № 239/2022, 12 жовтня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем Колпитівської сільської ради Локачинського району Волинської області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 52, що підтверджується копією заповіту та копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 70222600 від 04.10.2022 року. Згідно заповіту ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй на день смерті, на яке матиме право за законом, заповіла сину ОСОБА_1 (а.с. 10, 32-36).

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 квітня 1964 року, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 28 на звороті).

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Володимир-Волинського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , на підставі якої нотаріус завів спадкову справу № 239/2022 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 23).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 01 березня 1997 року Колпитівською сільською радою Локачинського району Волинської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7)

Окрім того, 04 жовтня 2022 року син спадкоємиці ОСОБА_3 ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 23 на звороті).

Інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину або претендували на неї, судом не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 239/2022 до майна померлої ОСОБА_3 їх теж не вбачається.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, подавши відповідну заяву в строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.

19 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 щодо житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , звернувся із відповідною заявою до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. (а.с. 38). Однак, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що винесено постанову вих. № 335/02-31 від 19.09.2024 року (а.с. 21, 40).

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок позбавлений права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернувся до суду.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", до компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Із копії технічного паспорта від 21 серпня 2024 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 встановлено, що рік спорудження (реконструкції) житлового будинку 1968 (до 05 серпня 1992 року) (а.с. 16-19).

Відповідно до витягу із погосподарської книги № 2 за 2016-2023 рр., який виданий Привітненським старостинським округом Локачинської селищної ради Волинської області 20 серпня 2024 року вих. № 715, по особовому рахунку № НОМЕР_4 будинок з надвірними будівлями і спорудами належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Надвірні будівлі і споруди: літня кухня, хлів, господарські будівлі (хліви прибудови, убиральня). Місце знаходження: АДРЕСА_1 . Рік побудови будівлі 1968. Свідоцтво на право власності на даний будинок не видавалось, речові права по даному об`єкту нерухомого майна не зареєстровано (а.с. 11).

Також у матеріалах справи наявна виписка з погосподарської книги №2 за 2022 рік с.Колпитів Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області видана Привітненським старостинським округом Локачинської селищної ради Волинської області 03 жовтня 2022 року № 687, згідно з записом в погосподарській книзі житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами належить ОСОБА_3 і знаходиться адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок розташований на присадибній земельній ділянці розміром 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Свідоцтво на право власності на даний будинок не видавалось, речові права по даному об`єкту нерухомого майна не зареєстровано. Рік побудови будинку 1968 (а.с. 12).

Також суд встановив, що згідно копії інформаційної довідки № 395720882 від 19.09.2024 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстру Іпотек відомості про спірний будинок відсутні (а.с. 39).

Враховуючи наведене, та оскільки житловий будинок з господарським будівлями та надвірними спорудами за АДРЕСА_1 побудований до 05 серпня 1992 року, він не підлягає прийняттю в експлуатацію, то виданий на нього технічний паспорт та відомості з погосподарської книги свідчать про набуття ОСОБА_6 права власності на нього.

Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач як спадкоємець за заповітом майна померлої, підставно просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав відсутній. При цьому сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що на момент відкриття спадщини вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами належав спадкодавиці ОСОБА_3 , інші спадкоємці, окрім позивача, які претендують на даний житловий будинок відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав. Відтак, позов необхідно задовольнити, визнавши за позивачем, як спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину у встановленомузаконом порядку, право власності на будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами.

Клопотання позивача, заявлене у позовній заяві про залишення судових витрат по справі за ним, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 223, 247, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 392, 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Колпитів Локачинського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

Відповідач: Локачинська селищна рада Волинської області, адреса місцезнаходження: 45500, смт. Локачі, вул. Миру, 37, Володимирський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04332182;

Третя особа: ОСОБА_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 28.11.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко