Рішення

від 07.10.2024 по справі 932/30/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/30/24

Провадження № 2/932/10/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

за участі

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу містіДніпрі заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомДержавного агентстваУкраїни зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм вособі Управліннядержавного агентстваз розвиткумеліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уДніпропетровській областідо ОСОБА_2 про відшкодуванняматеріальних збитків,завданих державіадміністративним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 41650,00 грн. за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 прийнятою за результатами розгляду справи №175/2964/23, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, що полягало у ловлі риби з берега забороненим знаряддям лову.

З огляду на те, що вказаним правопорушенням Державі спричинено збитки у розмірі 41650,00 грн., позивач вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем відзиву не надано.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Куцевола В.В. від 04.01.2024, позовну заяву Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю приписам ЦПК України.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Куцевола В.В. від 29.01.2024, у зв`язку з усуненням недоліків зазначених в ухвалі від 04.01.2024, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

У судовому засіданні відповідач заперечував щодо заявлених позовних вимог та зазначив про те, що рибу було випущено в річку, а тому збитки відсутні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, за необхідне, зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 винесеної за результатами розгляду справи за №175/2964/23, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85КУпАП, що полягало у вилові риби з берега забороненим знаряддям лову, а саме: павуком 1 шт. L-2х2, Н-1.5, вічко 20х20. Виловлена риба: карасі сріблясті 24 шт. вагою 2.200 кг, сазан у кількості 1 шт., випущені в природне середовище. Правопорушення мало місце 15.06.2023 на р.Мокра Сура с.Ракшівка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно копії розрахунків збитків до протоколу складеного відносно ОСОБА_2 , сума збитків спричинених адміністративним правопорушенням становить 41650,00 грн.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 13Конституції Українипередбачено,що земля,її надра,атмосферне повітря,водні та інші природніресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.68, ч. 1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Розрахунок шкоди спричинений правопорушенням передбаченим ч.4 ст.85 КУпАП, здійснювавя за механізмом встановленим постановою КМУ №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 у редакції чинній станом на 15.06.2023.

Згідно ст.60 Закону України «Про тваринний світ» посадові особи центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право визначати розмір збитків, завданих об`єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками.

Також відповідно до ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держрибагенства від 15.07.2016 за №229, Дніпропетровський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагенства, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а також враховуючи відсутність зі сторони відповідача заперечень з приводу розміру спричинених збитків або методики її підрахунку, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що згідно висновку викладеного у постанові ВС/КЦС від 10.01.2019 прийнятій за результатами розгляду справи №541/307/17, для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Оскільки судді ОСОБА_3 було надано день відпочинку - 11.10.2024 року за раніше відпрацьований вихідний день, повний текст рішення складено 14.10.2024 року.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області збитки завдані рибному господарству у розмірі 41650,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 14.10.2024 року.

Суддя В.В. Куцевол

07 жовтня 2024 року