Ухвала

від 20.11.2024 по справі 175/1862/16-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1862/16-ц

Провадження № 2-з/175/92/24

У Х В А Л А

20 листопада 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні у смт. Слобожанське заяву представника позивача за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович, ОСОБА_5 , Управління Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту ДР МЮУ, Відділ реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсними документів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович, ОСОБА_5 , Управління Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту ДР МЮУ, Відділ реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсними документів.

20 листопада 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява представника позивача за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович, ОСОБА_5 , Управління Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту ДР МЮУ, Відділ реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсними документів, в якій представник просила суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на нерухоме майно, а саме: будинок, загальна площа 305,7 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 39595912214, який розташований на земельній ділянці, площею 0,1 га, за кадастровим номером: 1221411000:02:006:0143, право власності на яке зареєстровано, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. за реєстровим №3012, за ОСОБА_6 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо визнання недійсними документів, а саме свідоцтва про придбання майна на аукціоні та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду відповідного спору та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (дивитись, наприклад, постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 910/4013/18 (пункт 25), від 14 серпня 2019 року у справі № 640/462/19 (пункт 30), від 02 березня 2020 року у справі № 911/2034/16 (пункт 4.12), від 17 вересня 2021 року у справі № 910/3547/21 (пункт 8.6), від 17 січня 2022 року у справі № 640/20750/21 (пункт 25)).

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Зокрема позивач зазначає, що наявні обставини недобросовісної поведінки родичів боржника стосовно предмету іпотеки, які полягали у протиправному виведенні нерухомого майна з-під іпотеки та подальшим переоформленням цього майно на іншу особу, з кінцевим оформленням нерухомості на ОСОБА_6 (особу пов`язану родинними зв`язками з іпотекодавцем), що зумовить необхідність ініціювання нових спорів з боку позивача для відновлення порушеного права.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік, до 21 серпня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року, скасовано заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, що належить боржнику - ОСОБА_2 , а саме з будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Ларису Леонідівну зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна (будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ), що належить Боржнику - ОСОБА_2 , а саме протягом 10 днів з дати отримання ухвали суду вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону відчуження об`єкту нерухомого майна, а саме: будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що був накладений на підставі Договору іпотеки № 014/02-40/1446 від 28 квітня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 2420 та зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 4896109 від 28 квітня 2007 року; зобов`язано ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та приватного нотаріуса Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Ларису Леонідівну протягом 10 днів з дати отримання ухвали суду виключити запис з Державного реєстру іпотек про іпотеку нерухомого майна, а саме будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що була накладена на підставі Договору іпотеки № 014/02-40/1446 від 28 квітня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 2420; скасовано арешт об`єкту нерухомого майна, що належать боржнику - ОСОБА_2 , а саме з будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22 квітня 2010 року Відділом ДВС Дніпропетровського районного управління юстиції; зобов`язано Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції скасувати арешт на нерухоме майно (будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ), що належить Боржнику - ОСОБА_2 та вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт об`єкту нерухомого майна, а саме: будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22 квітня 2010 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 9759812 від 22 квітня 2010 року.

26 червня 2013 року Українсько-російським Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією «ЮГОС» був проведений аукціон з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , а саме: домоволодіння, яке складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 305,7 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 1000,00 кв.м., кадастровий номер 1221411000:02:006:0143, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельній ділянці площею 191,00 кв.м. (0,191 га), кадастровий номер 1221411000:02:006:0144, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, за результатами якого, 27.06.2013 було складено протокол №1 та визнано переможцем ОСОБА_3 .

Крім того, всі заборони на відчуження об`єктів нерухомості були скасовані.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, суд приходить до переконання, що зазначений вид забезпечення позову не є співмірним і не відповідає змісту заявлених позовних вимог.

Так представник позивача у своїй заяві просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме: будинок, загальна площа 305,7 кв.м., житловою площею 102,9 кв.м., відсоток зносу: 10 %, матеріали стін: цегла, опис: житловий будинок літ. А з господарськими будівлями та спорудами; літ. Б сарай; літ. В літня кухня; літ. Г гараж; літ. Ж вбиральня; літ. З - літній душ; літ. з/я - зливна яма; №1-4 огорожі, літ. І замощення; літ. к колодязь; літ. «а» -вхід в підвал, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 39595912214, який розташований на земельній ділянці, площею 0,1 га, за кадастровим номером: 1221411000:02:006:0143, право власності на яке зареєстровано, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 22 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О. за реєстровим №3012, за ОСОБА_6 , однак суду не надано будь яких доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Враховуючи те, що представником позивача не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Чаладзе Гія Отарійович, ОСОБА_5 , Управління Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту ДР МЮУ, Відділ реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсними документів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Озерянська Ж.М.