Ухвала

від 19.11.2024 по справі 201/7274/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7274/24

Провадження № 2-о/201/334/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за заявою Маріупольської міської ради Донецької області, заінтересована особа: Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за заявою Маріупольської міської ради Донецької області, заінтересована особа: Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності.

Маріупольська міськарада Донецькоїобластізвернулася до суду із заявою, де заінтересованою особою є Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», у якій просить встановити факт володіння нежитловою будівлею, загальною площею 2139,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності за заявником, Маріупольською міською радою.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що Маріупольська територіальна громада, в особі Маріупольської міської ради, є власником нежитлової будівлі (будівля дитячого садка) загальною площею 2139,6 кв.м, що розташована за адресою: Україна, Донецька обл., місто Маріуполь, бульвар Морський, будинок, 9.

Вищевказана нерухомість розташована на тимчасово окупованій території, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (зі змінами). Відповідно до цього наказу, вся територія Маріупольського району відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України (дата початку тимчасової окупації 05 березня 2022).

Внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, ведення активних бойових дій на території м. Маріуполь, систематичних ракетно- бомбових, артилерійських та танкових обстрілів, було втрачено (знищено) оригінали правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, загальною площею 2139,6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Отримати дублікат зазначеного документа або відновити його в позасудовому порядку неможливо, оскільки через активні бойові дії, відсутність централізованої евакуації персоналу і документів, блокування та подальшу окупацію міста Маріуполя, доступу до документів Маріупольської міської ради наразі немає.

Встановлення факту володіння зазначеною будівлею на праві комунальної власності заявнику потрібно для можливості як власнику розпоряджатись своїм майном.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2024 року справа за указаної заявою передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.46-47).

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року заява залишена без руху, визначено недоліки та надано строк на їх усунення. (а.с.48).

04 липня 2024 року від представника заявника до суду надійшла заява, якою було усунуто визначені ухвалою недоліки. (а.с.50-54).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 липня 2024 року було відкрито провадження у справі окремого провадження за заявою Маріупольської міської ради Донецької області, заінтересована особа: Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності. (а.с.55).

30 липня 2024 року від представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів. (а.с.59-64).

Представник заявника вимоги, викладені у заяві підтримала та просила задовольнити, про що надала відповідну заяву.

Представник заінтересованої особи 07 жовтня 2024 року направив до суду заяву, в якій просив задовольнити заяву та здійснювати розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, вважає, що заяву Маріупольської міської ради Донецької області, заінтересована особа: Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності, яка подана в порядку окремого провадження, слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповіднодо норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодозастосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За ч. 4ст. 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Статтею 293 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З матеріалів справи вбачається, що Маріупольська міська рада Донецької області звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення володіння факту володіння нежитлової будівлею на праві комунальної власності.

Враховуючи норми процесуального права, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Постановою Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

З огляду на те, що встановлення факту володіння нежитловою будівлею пов`язанез подальшимимайновими правовідносинамивласності (складовоючастиною якоїє правоволодіння)з приводунерухомого майна,то судвважає,що звищевказаного спору вбачається спірпро правоміж заявникомта заінтересованоюособою,а томусуд вважаєза необхідне залишити заяву без розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 260, 315, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Маріупольської міської ради Донецької області, заінтересована особа: Комунальний заклад дошкільної освіти «Ясла-садок №103 «Червоненька квіточка», про встановлення факту володіння нежитловою будівлею на праві комунальної власності залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.О. Демидова