Рішення

від 28.11.2024 по справі 398/6339/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/6339/24

провадження №: 2-о/398/370/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" листопада 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гаморя Марина Віктоірвна, заінтересована особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ

Адвокат Гаморя М.В., яка діє від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який помер у м. Горлівка Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Горлівка Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією. Заявник отримала довідку про причини смерті її батька та свідоцтво про його смерть, видане органами окупаційної влади. Таким чином, встановлення факту смерті батька заявника має юридичне значення, оскільки є необхідним для державної реєстрації його смерті та реалізації спадкових прав.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі заявника, на заявлених вимогах наполягає.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без представника відділу, заперечень щодо задоволення заяви не має.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18 листопада 2024 року № 3505-5003529398, виданою Управлінням соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20 серпня 1970 року ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 03 червня 1995 року ОСОБА_3 у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Матеріали справи містять також копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в сел. Іоні-Колер, Мартунінського району, Азейбарджан.

Як вбачається з наданої до суду копії свідоцтва про смерть від 23 жовтня 2021 року, виданого міським відділом РАЦС Горлівського міського управління юстиції міністерства юстиції ДНР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка, Центрально-міського району, ДНР, про що складений актовий запис № 1787.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 3059 від 23 жовтня 2021 року, виданого республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі зазначеного судом встановлено та підтверджується копіями відповідних документів, що заявник ОСОБА_1 належить до осіб, яким згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України надано право звертатися до суду із заявою про встановлення факту смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, оскільки встановлення такого факту необхідно заявнику для реалізації своїх прав та законних інтересів за законодавством України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

За статтею 315 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у відповідності до ст. 317 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» від 7 листопада 2014 р. № 1085-р територія Горлівського району Донецької області відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022), затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 № 309 вся територія Горлівського району Донецької області відноситься до тимчасово окупованої території України, де офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та «Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за №719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №1 Об/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №Юб-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів: е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

При розгляді цієї справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Так, у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Матеріали справи містять копію свідоцтва про смерть від 23 жовтня 2021 року, виданого міським відділом РАЦС Горлівського міського управління юстиції міністерства юстиції ДНР, та копію лікарського свідоцтва про смерть № 3059 від 23 жовтня 2021 року, виданого республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР, відповідно до яких ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації особистих немайнових та майнових прав заявника, суд оцінюючи докази у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, дійшов висновку, що факт про встановлення якого просить заявник знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сел. Іоні-Колер, Мартунінського району, Азейбарджан, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка, Донецької області.

Оскільки на цей час реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті в м. Горлівка Донецької області області неможлива, а смерть особи є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав.

Вказані обставини позбавляють заявника можливості звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану. Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.

З метою захисту законних прав заявника, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у відповідності до чинного законодавства, у разі появи особи, факт смерті якої встановлено судом, вона чи інша заінтересована особа, мають право звернутись до суду із заявою про скасування відповідного рішення про встановлення факту смерті.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правил державної реєстрації актів цивільного стану у Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, рішення суду про встановлення факту смерті є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі, зокрема, встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.

Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до пункт 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-316, 319, 259, 263-265 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Гаморя Марина Вікторівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), заінтересована особа: Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138, код ЄДРПОУ 41491133), про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловічої статі, громадянина України (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 29 квітня 1998 року міським РВ Горлівського МУ УМВС у Донецькій області), уродженця селища Іоні-Колер, Мартунінського району, Азейбарджану, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2024 року.

Суддя І.П. Шинкаренко