Рішення

від 27.11.2024 по справі 629/4048/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4048/24

Номер провадження 2/629/1107/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження в місті Лозова, Харківської області цивільну справу №629/4048/24 за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 , у якому просила позбавити останню батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним піклування та призначити її піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 . В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що відповідачка перебувала у шлюбі з її сином ОСОБА_4 . Від даного шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син позивачки ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка ОСОБА_1 з самого народження піклувалася онуком, бо її син тяжко хворів, а відповідачка після смерті чоловіка взагалі перестала цікавитись долею сина. ОСОБА_2 фактично не мешкає з сином, не цікавиться його життям, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує його матеріально, постійно залишає сина на позивачку, зловживає алкогольними напоями. На даний час неповнолітній ОСОБА_3 є студентом, але мати в свою чергу, навчанням сина не цікавиться, не відвідує батьківські збори. У зв`язку з вищевикладеним позивачка була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті та надано час органу опіки і піклування для підготовки висновків.

02.09.2024 року на адресу суду надійшов висновок Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки та про доцільність встановлення піклування та призначення піклувальника.

Ухвалою суду призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, позивачка надала заяву, в якій наполягала на задоволенні позову та просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності її представника.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представниця органу опіки та піклування виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Представниця Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заяву відповідачки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рідною матір?ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а батьком є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.02.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис №80 (а.с.18).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть (а.с.20).

Як вказує позивачка у позові, неповнолітній ОСОБА_3 майже з народження проживає з нею, відповідачка ОСОБА_2 , після смерті чоловіка, а саме з кінця 2023 року, взагалі не цікавиться життям та здоров`ям дитини, участі у вихованні не приймає, виявляє повну байдужість до дитини, зловживає алкогольними напоями, у зв`язку з цим позивачка бажає піклуватися та виховувати дитину.

Відповідно до довідки від 21.06.2024 року виданій старостою Домаського старостинського округу Свергуненко Н., онук позивачки- ОСОБА_3 фактично проживає з бабусею ОСОБА_1 за адресою:: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно з характеристикою виданою навчальним закладом, у якому навчається неповнолітній ОСОБА_3 , вказано, що останній навчається у Лозівській філії ХАД фахового коледжу. Мати ОСОБА_2 батьківські збори не відвідує, не приділяє належної уваги до виховання та навчання сина, не підтримує зв`язок з класним керівником. На даний час ОСОБА_5 проживає з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).

Відповідно до копії свідоцтва на право на спадщину за законом від 26.08.2014 року позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).

Згідно копії довідки Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 станом на 10.06.2024 року до кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.26).

Спеціалістами служби у справах дітей міської ради було здійснено обстеження умов проживання сім?ї ОСОБА_1 , з якою фактично мешкає неповнолітній ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження було встановлено, що для дитини створені всі належні умови для його проживання та розвитку, його потреби забезпечені у повному обсязі. Для неповнолітнього облаштовано окрему кімнату, в наявності ліжко, шафа для речей, стіл та ноутбук для навчання, одяг та взуття відповідно до потреб, засоби особистої гігієни. Позивачка ОСОБА_1 займається вихованням онука, турбується про стан його здоров`я, утримує фінансово.

У висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування зазначено про свідоме ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо доцільності призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_3 , виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, надав подання, в якому зазначив, що призначення піклувальником ОСОБА_1 , буде відповідати інтересам дитини.

Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При дослідженні матеріалів, що були надані позивачкою, судом встановлено факт ухилення відповідачки від виконання батьківських обов"язків, таких як виховання та утримання сина.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків,

а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові по справі №631/2406/15-ц від 13 березня 2019 р.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачка не заперечувала проти позовних вимог, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно дитини, з тих підстав, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею, не піклується про стан її здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2016 № 760/18209/15-ц та від 14.09.2016 № 216/2914/14-ц).

Суд звертає увагу відповідачки на те, що згідно п.1 ч.1 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої

батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги подання виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3 , оскільки, судом вирішено питання щодо позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_2 , батько дитини ОСОБА_4 помер, суд дійшов висновку про доцільність призначення піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3 позбавленим батьківського піклування та призначити його піклувальником рідну бабусю ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вище викладене, зважаючи на те, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір, який підлягав сплаті при зверненні позивачкою з позовною заявою, у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку с. Берестове, Близнюківського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №80 виданий 13.02.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Встановити піклування над неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити піклувальником бабусю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженку с. Костільники, Золотопотоцького району, Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про сторони:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Треті особи:

-служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Лозовського, буд. 10-А, кім. 17, м. Лозова, Харківська область.

-виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук